stepangavr

Україна-Німеччина: на шляху до відновлення історичної справедливості

    Історія становлення української держави в XX столітті сповнена трагічних сторінок та великої кількості обґрунтованих претензій до наших європейських і ніби як цивілізованих сусідів. На тлі наростаючої антиукраїнської істерії в Польщі, прийняття провокаційних законів і відверто ворожих висловлювань політиків різного рівня позиція нашої влади довгий час була, м'яко кажучи, млявою. Заява Верховної Ради про "різке засудження" скандального польського закону про Інститут національної пам'яті виглядала спочатку непереконливо і шкода. Однак, як показав час, парламентарії на одних лише словах зупинятися не збираються. Стало відомо про спільну ініціативу Голови Верховної Ради Парубія і Голови фракції СДПН у бундестазі Андрії Налес по розробці адекватної відповіді на зростаючу в геометричній прогресії нахабність офіційної Варшави.

    Як відомо, історія - річ двосічна, тим більше, коли справа стосується суперечливого і конфліктного XX-го століття. Українці, позбавлені власної держави і оточені напередодні і в роки Другої світової війни ворогами з імперськими амбіціями, мають набагато більше причин для претензій до польської сторони, ніж вважають у Варшаві. Більш того, в Німеччині є сили солідарні з українцями в цьому питанні. Втім, у німців є і власні історичні образи, пов'язані з відторгненням на користь Польщі східнонімецьких територій після Другої світової війни.

    Отже, з обігу Парубія до німецького парламентарія стало відомо про спільну підготовку парламентами двох країн закону, що вимагає від Варшави відшкодування шкоди Україні і Німеччині за незаконне привласнення німецьких територій і операцію "Вісла", при якій український народ зазнав відчутних втрат і позбавлення.

Від себе особисто і від усього українського народу висловлюю Вам вдячність за пропозицію взяти участь в спільному проекті з підготовки закону, спрямованого на відновлення історичної справедливості. Ми вважаємо вимогу до Польщі відшкодувати моральний та матеріальний збиток, нанесений Німеччині і Україні в результаті незаконного привласнення так званих "Повернених територій" за умовами міжнародних Ялтинської і Потсдамської конференцій, а також двосторонніх договорів з СРСР після Другої світової війни, необхідною умовою подальшого діалогу між країнами.

    Умови для діалогу з Польщею позначені цілком конкретно і більш ніж справедливо. А для теоретичного обґрунтування розроблюваного закону пропонується створити спільну робочу групу, в яку з української сторони увійдуть історики і юристи, здатні дохідливо і грамотно відстоювати українську позицію з болючих історичних питань.

    Очевидно, що подібна взаємодія з державою, яка займає лідируючу позицію в Європі, виводить Україну на новий рівень в геополітичній ієрархії країн світу. Загальне розуміння історичних процесів з такими країнами як Німеччина переконає навіть самих непонятливих в тому, що наша країна не просто користується потужною міжнародною підтримкою, а й істотно впливає на міжнародні процеси в Євросоюзі. Чи це не доказ успішної євроінтеграції України?