Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Пт, 19 квітня 2024
11:50

ПРО МІСТО

Пічета Володимир Іванович

Володимир Іванович Пічета
Володимир Іванович Пічета
Життя та діяльність всесвітньо відомого вченого-історика Володимира Пічети пов'язана і з нашим краєм.

Володимир Пічета народився 9 жовтня за старим стилем 1878 р. у Полтаві в родині ректора семінарії. Його батько був серб, мати — українка, В. Пічета ще змалечку усвідомив себе українцем.

Освіту здобув у Московському університеті. Дипломну роботу, присвячену Ю. Крижаничу, захистив відмінно. У червні 1901 р. почав працювати викладачем словесності в учительській семінарії Коростишіва, а через два роки, у вересні 1903-го переїхав до Катеринослава.

Тут почалася його активна наукова та громадська діяльність. Вчений викладав історію та словесність у Вищому комерційному училищі, жіночій, а згодом і чоловічій гімназіях. Вже у 1904 р. у катеринославській друкарні вийшла його книга «Падіння кріпосного права в Росії». В Катеринославі В. Пічета став активним членом Вченої архівної комісії. В одному з випусків «Летописи», які видавала комісія, було надруковане його дослідження про боротьбу селянства проти кріпацтва. Продовжив він і дослідження діяльності хорватського діяча Ю. Крижанича, опублікував дві праці.

В. Пічета брав активну участь у громадському житті Катеринослава, це не пройш-ло поза увагою уряду, неблагонадійного викладача вирішено було вислати до Молдавії. Він випередив ці наміри і сам виїхав до Москви. Лише два роки прожив Володимир Іванович у Катеринославі, але проводжали його численні друзі, шанувальники, учні. На вокзалі чергував наряд поліції.

В. Пічету не обминула хвиля репресій. Уже будучи ректором Білоруського державного університету, відбув п'ять років заслання, там же втратив сина, але вистояв, не зломився, продовжував працювати. У 1935 р. вчений отримав звільнення, повернуся до наукової праці. Під час війни активно публікувався в пресі, виступав у військових частинах із лекціями, в яких нама-гався підіймати бойовий дух захисників вітчизни. За свою лекторську діяльність нагороджений почесною грамотою.

Помер вчений 23 червня 1947 р. Спадщина, залишена ним, складає близько п'ятиста праць із історії слов’янського світу.

copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті