Крук Ігор

Вірні птахи

Злетіли лелеки
ключем понад села.
Я чув: їхня пісня
була невесела.

— Куди ви зібрались,—
гукнув їм, — лелеки?
— На південь у вирій,
наш шлях ще далекий.

— А що, у Вітчизні
вам cтало не мило?
Моє запитання
птахів зупинило.

— Ой ні, ні, хлопчино,—
так кожен курликав,
— любов до Вкраїни
в нас дуже велика.

Ми тільки на зиму
туди відлітаєм
і буде нам сумно
за цим рідним краєм.

Мандруєм за море,—
звучало луною,
— й назад повернемся
додому весною.

І саме любов

Це неначе у долині блискіт срібної роси,
розливається заграва і пташині голоси.
Це неначе сад вишневий, ігри в листі вітерця –
почуття, яке сполучить воєдино два серця.

ПРИСПІВ:

І саме любов, наша щира любов
над хмари дощів допоможе злетіти.
Навіки зміцнить променями надій,
посилить, як зорі почнуть мерехтіти.

І тільки любов, наша справжня любов
веде нас веселкою по небокраї
і ніжності мова намітить шляхи
до обрію снів, у безмежнії далі.

Це неначе в морі сяйво лазурово-синіх хвиль.
Господи, поглянь на мене, мою душу розігрій.
Це неначе мальовничий рідний край та спів весни.
Прагнімо здійснити віру, що під небом двоє ми.

ПРИСПІВ

Любові тепле почуття

В дощів прохолоді осінній,
у співі весняних садів,
я в ніжних як сонце обіймах
дівчини спочити хотів.

Не знав я і не здогадався,
ще скільки роченьків мине.
Надії проте не лишавсь я
і щастя зустріло мене.

ПРИСПІВ:

Ти ввійшла як веселка,
мов заграва світання,
наче цвіт на калині
в моє серце сумне.

І тепер ми навіки
поєднались вінчанням
перед поглядом Божим
свято в тіло одне.

Принесли нам лелеки
дарування Господнє –
ці пісні колискові,
що співає душа.

Ти і діти – це щастя,
про яке сном самотнім
мріяв тихо весь час я
на життєвих стежках.

Стрічаємо разом казковий
схід сонця й вечірню зорю,
метелиць вищання зимові
і щебіт у літнім гаю.

До тебе я знов пригорнуся
в день блага й в годину турбот
і вмить вони всі розпливуться,
бо нас зберігає любов.

ПРИСПІВ

Молитва за мир

Коли мир на землі – це дорога до щастя,
коли мир на землі, сяє сонце з небес.
І лише у любові разом жити нам вдасться.
О, Господь! Я в молитві прославляю Тебе!

Твоя заповідь є: і любить, і прощати
та скарбницю душі наповняти всякчас,
щоб раділи у небі і святі й Божа Мати,
щоби Ангел Хранитель був завжди біля нас.

ПРИСПІВ:

І щодня ми молимось до Бога:
«Дай нам миру, ласки і добра,
щоб лише пряма вела дорога,
долею, яку Ти нам обрав».

Хай благання щирі й тихі мрії
в небеса до Господа летять
і в душі упевненість повіє
на путі до кращого життя!

Нехай руки Творця у обіймах зігріють,
чи світанок рясний, чи вечірня пора
і дадуть непохитну серцю віру й надію,
що підем по стежинах теплоти та добра.

ПРИСПІВ

Мрія (Пливе кораблик)

Пливе кораблик, вітерцю
радіє парус білий.
Там чайки в зграї понад ним
низенько полетіли.

За обрії, у світлу даль
він мчить по синім морі.
Вночі показують йому
дорогу ясні зорі.

І я хотів би з ним отак
на хвилях мандрувати.
Тому сміливим моряком
спочатку мушу стати.

ПРИСПІВ:

Нехай надія, що в душі плекаєш,
любов та милість не мина ніде,
блакитним морем, синім небокраєм
до рідного порогу приведе!

Не зупиняйся мріяти щохвилі,
ніколи не кажи: «Сплива ця мить».
І вір, що на твоїх життєвих милях
Господь бажання всі тобі здійснить.

І я на цьому кораблі
відлину в шлях далекий.
У тому напрямку, куди
летять від нас лелеки.

Побачу, може, не одну
країну невідому
а потім з радістю в душі
вернусь назад додому.

ПРИСПІВ

У лікарні

Боятися лікаря зовсім не треба,
бо він – це велика опора для тебе.
І хворого він оглядає швиденько,
почує, як б’ється у грудях серденько.

Подивиться горлечко, вушка та очки,
Спитає: «Голівка не крутиться трошки?»
Наш лікар охоче усім допоможе
і буде здоровий кожнісінький-кожен.

ПРИСПІВ:

Не бійся застуди та болю,
бо лікар є поруч з тобою.
Зазнаєш нелегкі хвилини –
надії до нього полинуть.

Завжди розвеселить словами:
«Вернешся здоровим до мами!»
Ми будемо разом радіти,
як вміють лиш мами і діти.

З недугами як поборотись порадить
і вижене з тілечка лютих піратів.
Ось голка, а шприц є наповнений ліком,
ледаща усі переможе навіки.

ПРИСПІВ