Кривоніс Віталій

Короткий довідник із сучасної української етнографії

Один львів’янин – це батяр. Двійко львів’ян – це кав’ярня. Трійко львів’ян – це щорічний книжковий ярмарок у палаці Потоцьких (або ланка ОУН).
Один одесит – це чорноморець. Двійко одеситів – це КВН. Трійко одеситів – це Привоз.
Один волиняк – це такий лісовий мешканець. Двійко волиняків – це бурштинова копанка. Трійко волиняків – це криївка УПА.
Один вінничанин – це просто один вінничанин. Двійко вінничан – це просто двійко вінничан. Трійко вінничан – це вже кондитерська імперія.
Один харків’янин – це фанат ФК «Металіст». Двійко харків’ян – це, мабуть, письменник-фантаст Генрі Лайон Олді. Трійко харків’ян – це університет Ярослава Мудрого (або письменник Г.Л. Олді + тоже письменник Андрій Валентинов).
Один дніпрянин – це пролетарій. Двійко дніпрян – це ракетне КБ. Трійко дніпрян – це небезпечне організоване злочинне угруповання.
Один киянин – це не киянин, це по-любому якесь понаїхало з Капулівки чи з Лохвиці. Двійко киян – це хіпстерська туса. Трійко киян – це вже Майдан!
Один дійовський – це наливайко. Двійко дійовських – це двійко наливайків у сомнамбулічних пошуках невідомого третього. Трійко дійовських – Свєта, хутко викликай поліцію на «Едем»!!!

За короля Густава

Господар наш і милостивий пан Густав Адольф1 був ще той жартівник і дотепник. Він залишив по собі чимало кумедних мемів. Ось кілька з них:

«Свого першого католика я убив у шістнадцять років».
З прес-конференції у Ляйцпігу після битви під Брайтенфельдом:
- Звідки у ваших солдат французькі гроші?
- Господь послав.
- У вас що ні спитай – усе Господь послав! Мобільні гармати – Господь послав, перемогу при Брайтенфельді – Господь послав, нову тактику – Господь послав, жінку-красуню – знову Господь...
- А ви доведіть, ви доведіть, що не Господь!
Там же:
- Що сталося з Католицькою лігою?
- Вона потонула.
Там же:
- Навіщо ви окупували пів-імперії?
- По-перше, не окупували, а звільнили і захистили місцеве населення від австрійської хунти, щоб громадяни самі могли обирати собі віру, а якщо оберуть якось не так, Бог потім своїх відшукає. А по-друге, то не ми. Шведських солдат там нема. Це місцеві сили самооборони. З саксонців.
- А фіни?
- А що фіни? Які фіни?
- Кавалерійські! Хакапеліти! Які гасають по полю з дикими криками «HAKAPELITTE!!!», от які.2
- А, фіни! То вони у відпустку приїхали. На полювання. От ви бачили герб Штутґарту? Там намальований олень. От вони і подумали, мабуть, що там добре полювати на оленя. Вони ж не винуваті, що місцеві мешканці схожі на оленів, небритих та неголених...
В битві при Брайтенфельді:
- Тіллі – халло3, ла-ла-ла-ла, ла-ла-ла-ла!
Порада полководцю-початківцю:
- Коня годуй удома, а солдата – у гостях.

Народна пісня «Ходить Габсбург по городу»
або
Хто є хто у родині Габсбургів (під враженням від картини Джузеппе Арчімбольдо «Портрет Рудольфа ІІ»)

Ходить Габсбург по городу,
Питається свого роду:
Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Габсбургові?
Обізвалася Марічка,
Що в Бургундії сестричка.
Обізвавсь король Пилип,
Що в Голландії залип.
Обізвався Матіас,
Загребущий... ананас.
Обізвався Фердинанд,
Австріяцький комендант.
Обізвавсь Максимільян,
Що придумав хитрий план.
Обізвався П’ятий Карл:
- Видав я універсал!
Тому живі та здорові
Всі родичі Габсбургові.