Обоє заварилисобі чаю.
Вінчервоний. Вона зелений,
куплений в Ашані.
Вінсвійпривіз з Єгипту.
А що? Там allinclusive і все безплатно.
-Хочеш? - питає.
-Ні, смачнішиймій.
І тодівінзрозумів
те, що не збагнуводразу:
для нього все на світі "наше",
для неї все тільки "її".
Тобі холодно, менігаряче.
Меніболяче, тобі сам раз.
Мабуть, у нас немаєжоднихшансів
створить синергіючихочпіти на компроміс.
Менісумно і плакать хочеться.
Тобі весело. Хіба ж не смішнийцей анекдот?!
Хай нас розсудитьхтось...
Тидивишся на мене з дзеркала,
а я на тебе в дзеркало дивлюсь...
Буває шумно довкруги
і тисячаслів, якіхочешсказати.
Та місце не те і час не той,
ще так далеко до світанку.
І раптомтиша, тишина.
І той момент, і той мотель.
Тизгадуєш весь словниковий запас.
Дурак! - порушуєшмовчанку.
Берешзі столика ключі,
сідаєшпоспіхом в таксі.
В цей час він платить по рахунку
за твійкоктель, цимставлячиміж вами крапку.
Коли впередінепрожитідні,
а позадупройденікілометри.
Коли улюблена книга в руках,
а в кишені квиток на потяг,
тількитуди, а назад завждищевстигнешпридбати.
Тодівідомолиштобі:куди, на скільки і навіщо...
Якщопрагнешподілитисяіз ним,
то переконайся, щойого квиток у те ж самемісто.
- А книга?
- Що книга? Вона може бути і інша.
Організуймобатл,
якийпокаже, хтоіз нас сильніший духом.
Тому щофізичною силою тобі мене не взяти,
як і мені тебе красою.
Організуймодебати,
якіпокажуть, хтоіз нас красномовніший.
Хоча твою точку зору я розумію без жодного слова.
А ти мою не зрозумієшніколи.
Щощетимаєшбажанняорганізувати?
Кажи, не стидайся. Я майстерорганізації!
Проте, щодо нас з тобою не даю гарантії...