Коваленко Ксана

м. Миколаїв

Починаючи з 2011 року та протягом кількох років поспіль до цього моменту виконую обов'язки спів-організатора та модератора Всеукраїнскього фестивалю поезії «Ватерлінія» (Миколаїв).

З 2006 року є членом Міжрегіональної спілки письменників України.

Наразі автором та модератором інтернет-проекту «Літфлешмоб: Читаємо українською», створеного з метою популяризації сучасної української прози та створення спільного для всіх культурного коду.

Цікавлюсь художнім перекладом (українська, російська, англійська).

Пишу російською та українською мовами. Цікавить як силабо-тонічний вірш, так і верлібр.

Брала участь у всеукраїнських поетичних фестивалях та стала лауреатом та дипломантом кількох із них:

2005 - Черкаси, Лауреат VIII фестивалю поетів «Летающая крыша» (3 місце)

2010 – Донецьк, Лауреат Міжнародного літературного фестивалю ім.Н.Хаткіної «Camabalа»

2012 - Вінниця, Фестиваль «Формула огня» на честь 120-річчя з дня народження М.Цвітаєвої; лауреат поетичного конкурсу «Над временем и тяготением» (2 місце)

2013 - Москва, Лауреат поетичного конкурсу «Лужарская долночь» журналу «Лампа и Дымоход» у номінації «Переклад».

2014 – Пенза, лауреат міжрегіонального відкритого літературного конкурсу, присвячений 205-літтю з дня народження Л.Загоскіна «Вслед за путеводной звездой».

Фіналіст фестивалів «Славянские традиции» (2011), «Согласование времен» (2012) та «Провинция у моря» (2013).

Фіналіст інтернет-конкурсу «Эмигрантская лира» в номінації «Переклад» (2014).

Авторська сторінка - http://www.chitalnya.com/users/enlyl/index.php та http://grafomanam.net/users/8175

Шахи в тіні Лівадії

Мозаїчність паркету уводить в оману гросмейстерів.
Королівно, між нами це поле усіяне латами.
Ваші очі фіялково пахнуть зірками і вересом.
Ваші очі мовчать. Я мовчу. Ситуація патова.

Я слона Вам дарую священного, з самої Індії.
Ваша воля його обернути дрібною комахою.
Ці дива не завадять Вам, кращій з природжених відьом,
У самому серці Лівадії бавитись шахами.

Королівно, зізнайтесь як потайки стали відьмачкою,
Як Вас вабили ці таємничі криваві містерії,
Вбитих лицарів Ви частували цілунком чи плачем?
Чи на вдачу на Вас ця дешева скляна біжутерія?

Королівно, дарую вам звіра блідого і ніжного.
Ви єдина, хто може забрати його на поруки.
На ланцюг посадіть, звіть «людина», зробіть його пішаком.
В Вашій грі нескінченній,
Де програш – любов,
Виграш – мука.

Бути вагітною

Бути вагітною –
це наче ковтнути акваріум
і відчувати всередині оберти
рибки тропічної.
Бути вагітною значить
не бути логічною,
грати на страдиваріусі
нервів публічно.

Бути вагітною –
наче пливти за обрієм
як цепелін чи то пак дирижабль
з пасажирами,
бути Мамою Джа –
величезно-космічною, вічною,
слухати джаз
і повільно кружляти в ефірі.

Бути вагітною –
це начебто бути кулею,
Ніжно-блакитною
чи то блакитно-ніжною.

Чорне яблуко

Душа твоя перестигла,
мов чорне яблуко...
Раніше воно було синім,
а філософи дискутували,
чи існує воно насправді.
З його синього насіння
виросли троянський кінь та синій птах.
Перший зрадив дорослих,
другий – дітей.
Відтоді борода твоя теж посиніла,
і тебе любили та боялись жінки.
Тоді ти зрадив кохання.
Добре, що того яблука
не скуштувала жодна жінка,
бо тоді вона б отруїла свою самість
твоїм нежиттям
і передала б далі...
Від самотності ти став хробаком,
що він тихо зсередини підточує
синє яблуко, яким йому видається
цей дивний світ.

* * *

своє «я» не вимовив,
не поклав себе у світі,
а залишається поряд — тихо:
болячий, наче набраний подих.
мовчазний, як зойк зламаної гілки.
непомітний, як зголодніле кошеня.

промовляй його всередині,
вирощуй наче каміння,
дозволяй йому бути щоденним.

він тобі це дозволив.

Як це було

яблуко визрівало в мені
у самій середині
у самій серцевині
ось тут під серцем
та у ньому завівся хробачок
та з’їв те яблуко
а потім народилася ти –
з щоками як яблучка
з апетитом як у хробачка.