Моє місто чудове заяскравілось зорями
Пестять хвилі дніпровські вранці сонячні промені.
Прокидайтесь, дніпровці! Новий день настає.
Вже над тихими водами птах крилам своїм б’є.
Сталевари, армійці
Вчителі, лікарі,
Водії і путійці,
У прості двірники –
Всі, хто в місто закохані,
Хто у пеклі війни
Залишились нескорені,
Свою честь зберегли.
Працьовиті і мужні люди в місті у нас.
Прокидайтесь, дніпровці! До роботи вже час.
Разом все ми поборемо – в нас міцні якорі.
Сяє мирними зорями місто, що на Дніпрі.
***
Край дніпровський – давній терен людства
Про своє минуле пам’ятає:
Від часів гучних палеоліту
До Половець і степів безкраїх.
Тут селились люди міді й бронзи,
Тут вони каміння обробляли.
Бородаті і чубаті скіфи
В давнину колись тут проживали.
Пам’ятає край наш героїчний
Половицю –слободу козацьку,
Тут старшини славні Корж і Глоба
Січ свою заможню будували.
Пригадаймо воїнів величних
За часів величного Богдана,
Як вони хоробро, героїчно
Кодацьку фортецю здобували.
І нехай шумить Дніпро-славута
Відгуками давнішніх історій
Я люблю своє чудове місто:
Без нього не мала би я долі!