Моє рідне місто як біла ніч,
Місто контрастів і протиріч,
Місто сотень тисяч щасливих облич.
Подекуди почуєш тут у відповідь питання,
Але й відчуєш допомоги щирі намагання.
Тут кожен унікальний, що й казать,
Ці люди безперечно, слід в тобі лишать.
Важко уявити собі місто більш різноманітне,
Яскраве, хвилююче, амбітне
Це місто одразу припадає до душі,
Тут навіть прозаїк починає писати вірші.
Від’їжджаючи надовго відчуваєш сум і тугу
Наче залишаєш вірного, надійного друга
І навпаки, коли додому пора
Радієш що повертаєшся до Дніпра.