Гірей С.

ДНІПРО. МОЄ МІСТО.

Коли з ранку новий починаю свій день –
Ще рідкі машини й на вулицях мало людей –
Моє місто чистим небом раннім
Та блиском проміння зустрічає,
Чекає, хвилюється, зве.
Моє місто жити надихає,
Моє місто мріє і страждає,
І в серце стікає моє.

Це місто і сенсом, і змістом наповнило край.
Розлігся широко обабіч Дніпро вздовж Дніпра.
Моє місто мудре й величаве,
Моє місто вчиться і навчає,
І є бастіоном добра.
Моє місто трудиться і б’ється,
Надвечір ще й стомлено сміється,
Мій мужній Дніпро, син Дніпра.

Не тільки в турботах щоденних живе тут народ
Звичайно, для свята, для дійства знайдеться з нагод
І місто готує свої страви,
Святкують і лівий берег, й правий,
Гостинно за кожним столом.
І грають баяни і роялі
На сценах театрів і реалій
І пісня пливе над Дніпром.

І влітку, і взимку, в осінній й весняній порі,
Чудовий цей красень, це місто,
Дніпро на Дніпрі.
Моє місто справами своїми
Одним є із стрижнів України
І честі її оберіг.
Моє місто просто так і зветься,
Лишається в кожнім нашім серці
Любимим Дніпром на Дніпрі.