Дніпропетровське літо таке розмаїте:
пливуть кольоровими мріями дні,
качається сонце ясне й розігріте
на синього неба яснім полотні.
Пухнаста зима тополиного пуху,
забілює вулиці, парки, двори,
а вітер її розганяє щодуху
під радісний щебет і сміх дітвори.
І верби шепочуть на чарівних схилах,
пісок золотиться на пляжах Дніпра,
нові сподівання несе нам на крилах
ця літня квітуча, як маки, пора.
Дніпропетровське літо хмаринкою лине,
веселкою грає у дні дощові,
для кожного літо це в чомусь єдине
лишатиме спогади вічно живі.