Лимар Вадим

Рідне місто

Сяє рідне місто барвами натхнення,
Свіжими як вітер, що не знає меж.
Спільне в нас минуле, спільне сьогодення,
Отже, сподіваюсь, і майбутнє теж.

Тут – в Дніпропетровську, всі мої святині:
Мамині обійми, татове плече…
Доля розмістилась ніби на картині,
Де у центрі дійства мій Дніпро тече.

Це величне місто, нехтуючи лихом,
Завжди працювало – з потом на чолі.
Тож, благаю Бога: «Хай тут буде тихо.
Дай добра і миру цій святій землі».