Як дніпровські фігуристи готувалися до чемпіонату Європи під вибухи ракет

Вже завтра, 10 січня, у литовському Каунасі стартує чемпіонат Європи з фігурного катання.

Україну на ньому представить спортивна пара танцюристів Софія Голіченко – Артем Даренський. Для них це буде не перший старт на чемпіонаті Європи. Сподіваємося, нинішня першість виявиться для наших земляків успішною.

А про те, як вони готувалися до чемпіонату під вибухи рашистських дронів і ракет, Софія та Артем розповіли сайту Федерації фігурного катання України:

«Намагаємося не збиватися з робочого ритму. Працюємо на льоду та в залі, катаємопрограми…У нас є план і ми від нього не відступаємо», – сказав фігурист, коментуючи для сайту УФФК підготовку до ЧЄ-2024.

– Який нині у вас об’єм тренувань?

– Він не змінився порівняно з підготовкою до турнірів в Оберстдорфі та Загребі (етапи серії Челенджер, на яких пара посіла відповідно 8-е та 3-є місця – ред.).Маємо по годині льоду двічі на день, а загалом працюємо щодня по 4-4,5 години. Середа та четвер – дні прокатів, виконуємо повний об’єм роботи стосовно наших програм.

– На чому акцентуєте увагу ?

-Якщо говорити про елементи, то в центрі уваги передусім підкрути, викиди. А загалом робимо ставку на стабільність.

– За який елемент ви найбільш спокійні?

– Для мене це сальхов. Додав би ще підйом, який ми з Сонею досить впевнено виконуємо.

– Чи плануєте зміни у програмах до чемпіонату Європи?

– Хіба несуттєві…Тодес, парні обертання – підніматимемо рівні. Але ми постійно щось «підправляємо». Дивимося, якщо з певним елементом є проблема, значить щось треба змінити. Ось, наприклад, зробили іншими заходи до деяких елементів. За підйом, про який я згадував, в Оберстдорфі ми отримали другий рівень, але попрацювали з ним і в Загребі виконали уже на четвертий рівень.

– Артеме, у нинішньому сезоні ви з Софією виступили лише на двох міжнародних турнірах. Відчувається брак змагальної практики?

-Звісно, хотілося б змагатися більше… На жаль, через війну кожний виїзд за кордон стає фізично виснажливим – добиратися треба довго і кількома видами транспорту. Тому, щоб мінімізувати проблему, ми вирішили скоротити для себе кількість змагань. Обралилише найважливіші. В наступному сезоні будемо активнішими.

– Зараз ви працюєте з новим тренером – відомим «парником» Ігорем Марченком. Ваші нинішні програми (коротка – Hit The Road Jack, довільна- Smells Like Teen Spirit з фільму «Чорна вдова»), образи, музика – це його ідеї?

-Ні, з програмами інша історія. Їх поставила ще навесні наш попередній тренер Лілія Батутіна. Ми прийняли спільне рішення залишити їх на цей сезон. Водночас Ігор Васильович упродовж цього часу краще нас «вивчить», проаналізує сильні і слабкі сторони, визначить, на чому робитимемо акцент, що посилити, від чого відмовитися…Наприклад, уже ясно, що треба підтягувати другу оцінку, шукати іншіобрази. Тобто наразі ми збираємо інформацію про самих себе, щоб врахувати її під час створення нових програм на наступний сезон. Наш тренервже просить подумати над варіантами музики, каже, будемо разом обирати. 

-Ви наразі й самі набуваєте тренерського досвіду?

-Так. Віднедавна у мене з’явилася своя учениця – Ярослава Клименко. Їй 13 років, вона одиночниця, дуже здібна. Уже через місяць після того, як ми почали працювати, Ярослава посіла третє місце на чемпіонаті Дніпропетровської області».