Закрыть Вход на gorod.dp.ua

Имя для входа:
Днепр » Новости города и региона
Регистрация Вход

пт, 21 июля 2017
03:48
УКР   ENG
НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА  
04.04.2017

Олесь Гончар – гордість університету

|«« «« »» »»|

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара вшанував пам’ять видатного письменника, чиє ім’я носить з 2008 року. Традиційні літературні читання, присвячені випускнику університету, громадському діячеві, вченому – Олесю Гончару – цього року пройшли під назвою «Собори нашої пам’яті».

Почесними гостями заходу були племінниця письменника Віра Сесь та її син Ігор.

Кожного року в день народження письменника (а цьогоріч йому виповнилося б 99 років) учасники літературної зустрічі прагнуть відкривати нові сторінки життя й творчості Олеся Гончара, прочитати його по-своєму. «Собори нашої пам’яті» – як ніколи, актуальна тема, переконані організатори заходу.

«Ми переживаємо складний час, коли увага до людини перебуває не на першому плані. Й тут варто згадати Гончарівське, що людину треба міряти не її падіннями, а її злетами, – відзначила завідувач кафедри української літератури факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, доцент Наталя Олійник. – Актуально й те, що ми говоримо про війну і мир у Олеся Гончара, про „людину і зброю”, про те, що болить сьогодні кожному».

Про пам’ять як одну з найістотніших субстанцій людського життя говорила й декан факультету, професор Ірина Попова.

«Без пам’яті про наше минуле, яким би воно не було: трагічним, непростим, суперечливим, немає теперішнього, а тим більше – майбутнього», – наголосила Ірина Степанівна, дякуючи організаторам читань за вибір теми.

«Олесь Гончар, твори якого перекладені близько 70-ма мовами, – людина планетарного масштабу, його ім’я добре відоме світові. Ми пишаємося, що навчаємося і працюємо в університеті, який уже дев’ять років носить ім’я Олеся Гончара, – звернувся до учасників читань проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, професор Валентин Іваненко.
– За свідченням сучасників і близьких людей, письменник ніколи не залишався байдужим до того, що бачив і переживав. Намагався у своїй колосальній роботі, за словами дружини Валентини Данилівни, повністю віддати себе тому, над чим працював. Бо був переконаний, що інакше читач навряд чи сприйме написане. Хочу наголосити, що Гончарівський дух у нашому університеті є тим камертоном, який з’єднує різні епохи, що особливо відчувається в іменній аудиторії, створеній факультетом української й іноземної філології та мистецтвознавства».

Традиційно літературну зустріч щороку проводять різні викладачі і студенти. В організації нинішніх читань взяли участь першокурсники, які тільки долучаються до факультетських традицій. Так, Артур Мартиросян відзначив, що підготовка до заходу захоплювала, все відбувалося з відчуттям ейфорії:

«Мені дуже подобається українська література, й, зокрема, творчість Олеся Гончара. Вона дуже важлива для нас сьогодні в контексті подій на сході України. Найбільше мені подобається лірика Олеся Гончара, яку він писав під час війни та після її закінчення. Вона торкає душі, вирізняється душевністю».

Для студентки третього курсу Олександри Ткач Гончарівські читання – це гордість за університет, можливість віддати пошану письменнику. Тому дівчина залюбки бере участь у подібних заходах.

Студенти-філологи представили глядачам літературно-музичну композицію «Немає правди у війні, вона лиш в мирі та любові!» за мотивами фронтових поезій та роману «Людина і зброя» Олеся Гончара. Композиція наповнена фактами з життя письменника, фото- та відеорядом з документальними та біографічними матеріалами.

Звучали пісні та вірші у виконанні студентів факультету, зокрема знаменита поезія Олеся Гончара „Дума про Батьківщину”. Студенти-ведучі нагадали, що письменник став живим класиком у 28 років – проникливим, знаючим, точним. Що Олесь Гончар і досі належно не прочитаний, адже його твори сповнені численних узагальнень і підтекстів, які потребують ґрунтовного й тривалого осмислення; що фронтова наука закарбувалася навіки у серці Олеся Гончара; що мова творів письменника – зразок української літературної мови. Письменник вірив у перемогу добра, закликав повертатися до віри, найбільші надії покладав на молодь.

Із роздумами про поетичну молодість Олеся Гончара звернулася до учасників читань відома письменниця Леся Степовичка, яка жартома відзначила, що завдяки щорічним читанням у ДНУ гончарознавство вже стало її другою професією. Олесю Гончару було 23 роки, коли він пішов на фронт, його воєнні поезії ваблять непідробною щирістю. Леся Несторівна розповіла, що сьогодні Олеся Гончара читають на передовій, вона особисто передавала його фронтові поезії бійцям.

Невід’ємним елементом Гончарівських читань стало покладання квітів до погруддя письменника, яке розташоване на фасаді другого корпусу університету.

Наступний рік буде ювілейним і для Олеся Гончара, і для університету. Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства вже активно готується до 100-літнього ювілею письменника: заплановане проведення ІІІ Всеукраїнської конференції, присвяченої майстру, готується третє доповнене видання книги «Олесь Гончар: сторінки історії» та вистава з проектною назвою «Війна і мир Олеся Гончара».

Автор: Інформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О.Гончара

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

copyright © gorod.dp.ua, ЧАО «Сегодня Мультимедиа»
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте