Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 29 березня 2024
12:17

БЛОГ

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

04.11.2019 12:37

Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN
ФОП – платникам єдиного податку ІІІ групи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для сплати єдиного податку в органах Державної казначейської служби України відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400.
Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти?
З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується ФОП – платниками єдиного податку ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Харків та ін.
ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394547.html

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів» за участі начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
«З початку року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено 177 фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 211 порушень законодавства, з яких:
- 54 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій;
- 30 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії;
- 17 фактів торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 67 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 34 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
- 5 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних, встановлених виробником або імпортером;
- 3 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;
- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 7,9 млн гривень», – повідомив він.
Андрій Первой також відмітив, що з початку року від правоохоронних органів отримано 102 адміністративні матеріали, складені за ч. 2 ст. 156 КУпАП, щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам.
За результатами їх розгляду встановлено 11 фактів торгівлі без наявності відповідних ліцензій та 102 факти продажу підакцизної продукції неповнолітнім особам. Анульовано 67 ліцензій (алкогольних 26, тютюнових 41). До суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 880,6 тис. гривень.

Звернення громадян на контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – вересня 2019 року до органів ДПС Дніпропетровської області надійшло 322 письмові звернення громадян, що на 138 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДПС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 16 колективних звернень від 140 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що частиною 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено наступне.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Нагадуємо, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Надання документів для отримання
юридичною особою електронних довірчих послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичною особою необхідно надати до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) такі документи:
● заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
● додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках;
● оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016, та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
● засвідчені копії* документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір).
* Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності);
● оригінал та засвідчену копію** дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
● оригінал та засвідчену копію** паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок, 3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;
● оригінал та засвідчену копію** посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
● оригінал та засвідчену копію** документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
● засвідчену копію** картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Важливо:
Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів, не допускається.
До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).
Більш детальніше з порядком отримання ЕДП юридичною особою можливо ознайомитись на сторінці Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/ur_osoba

Перше подання податкової декларації екологічного податку
у разі використання платником автономної системи опалення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суми екологічного податку (далі – податок), який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.
Норми встановлені п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів,
сплачених за користування іпотечним житловим кредитом
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Норми визначені п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП / ФП,
де
К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного внеску та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту включається до податкової знижки;
► розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО;
► здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394555.html стосовно складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
► до акцизного складу;
► до акцизного складу пересувного;
► для власного споживання чи промислової переробки;
► будь-яким іншим особам.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.
Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.
До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно.
Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;
► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %.
Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім:
● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень.
● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року.
● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.

До уваги платників!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з інформацією щодо дислокації та режиму роботи пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач), порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі Надавача:
- режим роботи https://acskidd.gov.ua/contacts ;
- отримання ЕДП https://acskidd.gov.ua/r_kor ;
- скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.
Інформацію розміщено у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням
http://zir.tax.gov.ua/main/index/needtoknow

Про терміни подання платником єдиного податку заяви за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, відповідно до норм п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Недотримання працедавцем законодавства про працю:
контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Норми встановлені п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику (п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення, зокрема, фактичної перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, офіційного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Податкова зацікавлена в діалозі з платниками
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У понеділок, 21 жовтня, голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з членами Європейської Бізнес Асоціації. Очільник податкової служби розповів про перші кроки реформування ДПС і плани на найближчу перспективу.
«На початку жовтня ми запустили повноцінну роботу служби. Попри таке перезавантаження податкових органів ми виконали план з надходжень до бюджету. І, що не менш важливо, для платників податків не було створено жодних незручностей. В наступні три місяці плануємо завершити формування податкової служби», – розповів Сергій Верланов.
За його словами, наступний крок – провести конкурси на зайняття вакантних посад на рівні центрального апарату ДПС, після цього – відібрати нове керівництво територіальних відділень.
«Мета цих конкурсів – знайти справжніх професіоналів, які зможуть сформувати свої команди і втілювати в життя реформи. Ми маємо надавати якісний сервіс платникам податків, скоротити кількість перевірок завдяки підвищенню аналітичної роботи. Також плануємо збільшити кількість виграних податковою справ у судах. Це означає також зменшення кількості позовів. Бо в суд будемо йти лише, коли матимемо сильну позицію», – запевнив Сергій Верланов.
Під час зустрічі учасники обговорили найгостріші питання, які сьогодні турбують сумлінних платників податків – детінізація економіки, ритмічне відшкодування ПДВ, пришвидшення роботи над законопроектами, що захищають інтереси підприємництва.
«Ми відкриті до спілкування, готові до критики та конструктиву. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, адже у нас єдина мета – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу. Адже якщо бізнесу не буде добре, то він не заробить грошей, а якщо він не заробить грошей, то не буде з чого збирати податки», – підкреслив очільник податкової.
Він також зазначив, що на сьогодні в податковій здійснюється квартальне планування. Аналізується поточна ситуація щодо надходжень коштів, прораховуються ймовірні ризики та визначаються можливості. Це, зокрема, дає змогу розподілити бюджетний ресурс щодо відшкодування ПДВ таким чином, щоб платники не мали затримок із поверненням коштів.
Чимало запитань з боку бізнесу викликали і зміни в системі застосування РРО. Враховуючи підписані закони, бізнес отримав можливості використання програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним касовим апаратам.
«Ми вже готові запропонувати бізнесу безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО. Забезпечено рівні можливості всім учасникам ринку, великий бізнес має змогу розробити свій програмний продукт. На сьогодні ми маємо три місяці для розробки нормативно-правових актів, відповідно до яких буде удосконалено програмне забезпечення та запропоноване для використання», – розповів Сергій Верланов.
На сьогодні платники вже можуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке розміщене на вебпорталі ДПС, а також ознайомитися з тими рішеннями, що пропонують інші учасники експерименту щодо новітніх РРО та використати ці продукти за потребою.
Сергій Верланов також зазначив, що подібні зустрічі з бізнесом будуть систематичними, оскільки є майданчиком для досягнення компромісних рішень.
На останок він подякував присутнім за сумлінну сплату податків і закликав розвивати партнерські відносини.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394970.html

Про екологічний стан області йшлося на нараді,
яка відбулася у приміщенні Дніпропетровської ОДА
На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно важливим та турбує кожного мешканця регіону.
У рамках робочої поїздки до Дніпропетровської області Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка 21 жовтня 2019 року у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулась нарада голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Бондаренка щодо екологічного стану області за участі представників Європейської комісії, органів виконавчої влади, бізнес-спільноти та громадськості.
Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко акцентував увагу присутніх, що метою заходу є окреслення чіткого кола завдань з поліпшення екологічної ситуації, визначення виконавців та конкретний дедлайн, а також налагодження діалогу між усіма учасниками процесу, направленого на поліпшення стану довкілля області.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що на Дніпропетровщині добре налагоджений механізм взаємодії між владою та бізнесом у природоохоронній сфері, а також звернув увагу на необхідність підприємців більш відповідальніше ставитись до цього питання.
У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що одним із вагомих компенсаторів негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів під час господарської діяльності платників є екологічний податок.
Податкова служба, адмініструючи екологічний податок, наразі ще більше приділяє увагу дисципліні сплати та розширенню бази оподаткування.
Регулююча роль екоподатку в Україні полягає у стимулюванні суб’єктів господарювання до зменшення забруднення довкілля, а роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою, сприяє доведенню до платників інформації щодо переваг сумлінної та добровільної сплати екологічного податку.
«Інвестування у захисні споруди призведе до економії фінансів на сплаті підвищених ставок податку та на відповідальності за недотримання природоохоронних стандартів.
Отже, спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних результатів у вирішенні існуючих екологічних проблем та забезпечити збереження чистого довкілля», – констатувала Ганна Чуб.
Для перегляду присутнім був представлений відеоролик соціального характеру «Сплата екологічного податку – гарантований шлях до побудови зеленої економіки», підготовлений податковою службою області.
Нарада пройшла у форматі активного обговорення нагальних питань.

Внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2019 № 352 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.09.2019 за № 1025/33996) (далі – Наказ № 352).
Наказ № 352 розроблено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Наказом № 352 внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 зі змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881) (далі – Порядок).
Зокрема, Наказом № 352 абзац другий п. 10.3 Порядку викладено у такій редакції
«У платіжному дорученні мають бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування, код економічної класифікації


Коментарі: 0 | Залишити коментар


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

28.10.2019 09:38

Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN
ФОП – платникам єдиного податку ІІІ групи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для сплати єдиного податку в органах Державної казначейської служби України відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400.
Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти?
З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується ФОП – платниками єдиного податку ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Харків та ін.
ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394547.html

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів» за участі начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
«З початку року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено 177 фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 211 порушень законодавства, з яких:
- 54 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій;
- 30 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії;
- 17 фактів торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 67 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 34 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
- 5 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних, встановлених виробником або імпортером;
- 3 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;
- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 7,9 млн гривень», – повідомив він.
Андрій Первой також відмітив, що з початку року від правоохоронних органів отримано 102 адміністративні матеріали, складені за ч. 2 ст. 156 КУпАП, щодо реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам.
За результатами їх розгляду встановлено 11 фактів торгівлі без наявності відповідних ліцензій та 102 факти продажу підакцизної продукції неповнолітнім особам. Анульовано 67 ліцензій (алкогольних 26, тютюнових 41). До суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції на суму 880,6 тис. гривень.

Звернення громадян на контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – вересня 2019 року до органів ДПС Дніпропетровської області надійшло 322 письмові звернення громадян, що на 138 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДПС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 16 колективних звернень від 140 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що частиною 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено наступне.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Нагадуємо, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Надання документів для отримання
юридичною особою електронних довірчих послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичною особою необхідно надати до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) такі документи:
● заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
● додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках;
● оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016, та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
● засвідчені копії* документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір).
* Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності);
● оригінал та засвідчену копію** дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
● оригінал та засвідчену копію** паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок, 3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;
● оригінал та засвідчену копію** посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
● оригінал та засвідчену копію** документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
● засвідчену копію** картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Важливо:
Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів, не допускається.
До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).
Більш детальніше з порядком отримання ЕДП юридичною особою можливо ознайомитись на сторінці Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/ur_osoba

Перше подання податкової декларації екологічного податку
у разі використання платником автономної системи опалення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суми екологічного податку (далі – податок), який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.
Норми встановлені п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів,
сплачених за користування іпотечним житловим кредитом
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Норми визначені п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП / ФП,
де
К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного внеску та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту включається до податкової знижки;
► розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО;
► здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394555.html стосовно складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального повідомила наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
► до акцизного складу;
► до акцизного складу пересувного;
► для власного споживання чи промислової переробки;
► будь-яким іншим особам.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.
Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального.
До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно.
Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;
► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %.
Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім:
● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень.
● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року.
● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.

До уваги платників!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з інформацією щодо дислокації та режиму роботи пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач), порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі Надавача:
- режим роботи https://acskidd.gov.ua/contacts ;
- отримання ЕДП https://acskidd.gov.ua/r_kor ;
- скасування, блокування, поновлення кваліфікованих сертифікатів https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.
Інформацію розміщено у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС України (ЗІР) за посиланням
http://zir.tax.gov.ua/main/index/needtoknow

Про терміни подання платником єдиного податку заяви за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, відповідно до норм п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Недотримання працедавцем законодавства про працю:
контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Норми встановлені п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику (п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.
Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення, зокрема, фактичної перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, офіційного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Податкова зацікавлена в діалозі з платниками
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У понеділок, 21 жовтня, голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з членами Європейської Бізнес Асоціації. Очільник податкової служби розповів про перші кроки реформування ДПС і плани на найближчу перспективу.
«На початку жовтня ми запустили повноцінну роботу служби. Попри таке перезавантаження податкових органів ми виконали план з надходжень до бюджету. І, що не менш важливо, для платників податків не було створено жодних незручностей. В наступні три місяці плануємо завершити формування податкової служби», – розповів Сергій Верланов.
За його словами, наступний крок – провести конкурси на зайняття вакантних посад на рівні центрального апарату ДПС, після цього – відібрати нове керівництво територіальних відділень.
«Мета цих конкурсів – знайти справжніх професіоналів, які зможуть сформувати свої команди і втілювати в життя реформи. Ми маємо надавати якісний сервіс платникам податків, скоротити кількість перевірок завдяки підвищенню аналітичної роботи. Також плануємо збільшити кількість виграних податковою справ у судах. Це означає також зменшення кількості позовів. Бо в суд будемо йти лише, коли матимемо сильну позицію», – запевнив Сергій Верланов.
Під час зустрічі учасники обговорили найгостріші питання, які сьогодні турбують сумлінних платників податків – детінізація економіки, ритмічне відшкодування ПДВ, пришвидшення роботи над законопроектами, що захищають інтереси підприємництва.
«Ми відкриті до спілкування, готові до критики та конструктиву. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, адже у нас єдина мета – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу. Адже якщо бізнесу не буде добре, то він не заробить грошей, а якщо він не заробить грошей, то не буде з чого збирати податки», – підкреслив очільник податкової.
Він також зазначив, що на сьогодні в податковій здійснюється квартальне планування. Аналізується поточна ситуація щодо надходжень коштів, прораховуються ймовірні ризики та визначаються можливості. Це, зокрема, дає змогу розподілити бюджетний ресурс щодо відшкодування ПДВ таким чином, щоб платники не мали затримок із поверненням коштів.
Чимало запитань з боку бізнесу викликали і зміни в системі застосування РРО. Враховуючи підписані закони, бізнес отримав можливості використання програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним касовим апаратам.
«Ми вже готові запропонувати бізнесу безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО. Забезпечено рівні можливості всім учасникам ринку, великий бізнес має змогу розробити свій програмний продукт. На сьогодні ми маємо три місяці для розробки нормативно-правових актів, відповідно до яких буде удосконалено програмне забезпечення та запропоноване для використання», – розповів Сергій Верланов.
На сьогодні платники вже можуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке розміщене на вебпорталі ДПС, а також ознайомитися з тими рішеннями, що пропонують інші учасники експерименту щодо новітніх РРО та використати ці продукти за потребою.
Сергій Верланов також зазначив, що подібні зустрічі з бізнесом будуть систематичними, оскільки є майданчиком для досягнення компромісних рішень.
На останок він подякував присутнім за сумлінну сплату податків і закликав розвивати партнерські відносини.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394970.html

Про екологічний стан області йшлося на нараді,
яка відбулася у приміщенні Дніпропетровської ОДА
На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно важливим та турбує кожного мешканця регіону.
У рамках робочої поїздки до Дніпропетровської області Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка 21 жовтня 2019 року у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулась нарада голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Бондаренка щодо екологічного стану області за участі представників Європейської комісії, органів виконавчої влади, бізнес-спільноти та громадськості.
Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко акцентував увагу присутніх, що метою заходу є окреслення чіткого кола завдань з поліпшення екологічної ситуації, визначення виконавців та конкретний дедлайн, а також налагодження діалогу між усіма учасниками процесу, направленого на поліпшення стану довкілля області.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що на Дніпропетровщині добре налагоджений механізм взаємодії між владою та бізнесом у природоохоронній сфері, а також звернув увагу на необхідність підприємців більш відповідальніше ставитись до цього питання.
У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
Очільниця ГУ ДПС зазначила, що одним із вагомих компенсаторів негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів під час господарської діяльності платників є екологічний податок.
Податкова служба, адмініструючи екологічний податок, наразі ще більше приділяє увагу дисципліні сплати та розширенню бази оподаткування.
Регулююча роль екоподатку в Україні полягає у стимулюванні суб’єктів господарювання до зменшення забруднення довкілля, а роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою, сприяє доведенню до платників інформації щодо переваг сумлінної та добровільної сплати екологічного податку.
«Інвестування у захисні споруди призведе до економії фінансів на сплаті підвищених ставок податку та на відповідальності за недотримання природоохоронних стандартів.
Отже, спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних результатів у вирішенні існуючих екологічних проблем та забезпечити збереження чистого довкілля», – констатувала Ганна Чуб.
Для перегляду присутнім був представлений відеоролик соціального характеру «Сплата екологічного податку – гарантований шлях до побудови зеленої економіки», підготовлений податковою службою області.
Нарада пройшла у форматі активного обговорення нагальних питань.

Внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2019 № 352 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.09.2019 за № 1025/33996) (далі – Наказ № 352).
Наказ № 352 розроблено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».
Наказом № 352 внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 зі змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881) (далі – Порядок).
Зокрема, Наказом № 352 абзац другий п. 10.3 Порядку викладено у такій редакції
«У платіжному дорученні мають бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування, код економічної класифікації


Коментарі: 0 | Залишити коментар


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

21.10.2019 11:28

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області
щодо погашення заборгованості з ЄСВ
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення заборгованості з ЄСВ» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Вона повідомила, що у січні – вересні поточного року загальна сума скорочення боргу зі сплати єдиного внеску по Дніпропетровській області склала майже 130 млн гривень.
Втім, незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості, станом на кінець вересня поточного року, сума податкового боргу складає понад 1 млрд грн, з них 67 % – сума боргу з фізичних осіб – підприємців.
За результатами роботи у 2018 році в рахунок погашення боргу надійшло 125 млн грн, у тому числі після виставлення вимог податковими органами – 104 млн гривень.
«Згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Тому, одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є підвищення рівня добровільної сплати єдиного соціального внеску», – підсумувала Світлана Цегельська.

Про подання фінансової звітності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) та п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами (далі – Порядок № 419) фінансову звітність зобов’язані подавати
► усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);
► представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до:
◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі –П(С)БО);
◄ міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ);
◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Фінансова звітність подається залежно від того, які з цих стандартів застосовує суб’єкт господарювання.
Фінансова звітність може бути повною і скороченою.
Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств. Її склад визначено п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1.
Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розділу ІІ П(С)БО 1).
При цьому, окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 це:
- мікропідприємства;
- юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими, зокрема, є юридичні особи – платники єдиного податку 3-ї групи (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Форму і порядок складання спрощеного фінансового звіту містить також П(С)БО 25.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розділу І П(С)БО 1).
Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку.
Фінзвітність складається за такими основними принципами і правилами:
1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України – гривні (ст. 5 Закону № 996).
2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток – розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.
Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розділу I П(С)БО 25).
3. Показники про податок на прибуток підприємств, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розділу ІІ П(С)БО 1).
4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розділу IV П(С)БО 1, п. 6 розділу I П(С)БО 25).
5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток – випадки, коли така інформація була у попередньому звітному періоді (п. 4 розділу ІІ П(С)БО 1).
6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419).
7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розділу ІІ П(С)БО 1).
8. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996).
Якщо бухгалтерський облік на підприємстві веде юридична особа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа).
Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.
Нагадуємо, що згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
для формування та подання звітності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.16.0 станом на 04.10.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 04.10.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.16.0):
Додано нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31 травня 2019 року № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (з 01.10.2019):
J0901107 – Фінансова звітність малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I));
J0901204 – Фінансова звітність мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I)).
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Внесені зміни в екранні форми вводу та форми для друку:
J/F0295807 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
Внесені зміни в XML схеми наступних форм:
F/J 0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
F/J 0210901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Платники єдиного податку четвертої групи
самостійно обчислюють суму податку щороку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ,
Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
● у I кварталі – 10 відсотків;
● у II кварталі – 10 відсотків;
● у III кварталі – 50 відсотків;
● у IV кварталі – 30 відсотків;
Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки,
визначені Податковим кодексом України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:
► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ.
Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

ДПС забезпечено безперебійний перехід на стандарти IBAN
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перехід Державної податкової служби України з 01 жовтня 2019 року на міжнародні стандарти IBAN відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Всі кошти, сплачені платниками податків, зараховані на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN.
Органами ДПС обслуговується понад 340 тисяч бюджетних рахунків. Безперебійний перехід на новий формат бюджетних рахунків надав можливість платникам податків у звичайному режимі виконати всі свої податкові зобов’язання, уникнувши при цьому помилкових зарахувань та зайвих повернень з бюджету.
Для уникнення непорозумінь податковою було проведено масово-роз’яснювальну роботу серед платників податків. На вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС, у засобах масової інформації та Центрах обслуговування платників розміщено повідомлення щодо нових реквізитів бюджетних рахунків.
Поінформовано про зміни структурні підрозділи ДПС, які виконують функції з адміністрування податків, зборів платежів та погашення боргу, для забезпечення безперебійної роботи.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394289.html

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини
забезпечили надходження до бюджету 185,7 млн гривень
З початку 2019 року підрозділом податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 1 322 документальні перевірки та 316 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 185,7 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій).
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки вибірковості контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу податкових органів на ризикових платниках.
Так, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДПС встановлено порушення термінів зворотного вивезення обладнання.
За результатами перевірки (за порушення митних правил та заниження суми податку на додану вартість) донараховано підприємству понад 2,0 млн грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення, запобігання корупції та контроль за дотриманням вимог антикорупційного законодавства в ГУ ДПС.
Протягом дев’яти місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС забезпечено перевірку 137 кандидатів на посади державних службовців, з яких відмовлено в призначенні – 3.
З початку року проведено 36 тематичних перевірок та 2 службові розслідування за приписом прокуратури.
Розглянуто 116 запитів від правоохоронних органів щодо 229 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме: Закону України від 14.10.2014 № 1700 «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями.
Якщо у процесі роботи, посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Платникам податку на прибуток підприємств про граничний строк подання фінансової звітності за ІІІ квартал 2019 року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток підприємств подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
З метою належного декларування податку на прибуток за три квартали 2019 року підприємства подають декларацію та форми фінансової звітності у строки, встановлені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
З урахуванням вищевикладеного, останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року – 11 листопада 2019 року. Отже, і фінансова звітність, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств і її невід’ємною частиною, такими платниками подається до органів ДПС не пізніше 11 листопада поточного року.

Відповідальність за порушення строків реєстрації
податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:
● 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
● 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
● 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
● 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
● 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації податкової ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються.
Норми визначені п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ.
Згідно з п. 120¹.2 120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником ПДВ податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються.

Важлива інформація від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) повідомив про наступне:
1. Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів становить не більше 2 (двох) років з моменту їх формування.
2. Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua).
3. У зв’язку з тим, що в межах електронних довірчих послуг не передбачено надання послуг з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, продаж або безоплатне надання носіїв ключової інформації, генерація особистих ключів виконується на носії користувача (з’ємні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD, захищені носії ключової інформації тощо).
Слід зауважити, що кожен особистий ключ користувача повинен бути записаний на окремий носій інформації.
4. У разі отримання електронних довірчих послуг, до закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, слід скасувати діючі кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.
5. Програмне забезпечення для роботи з кваліфікованим електронним підписом можна завантажити зі сторінки Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, яка знаходиться за посиланням https://acskidd.gov.ua/etrusted-services
6. Ідентифікація особи, яка звернулася до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, здійснюється за паспортом громадянина України, а за його відсутності паспортом громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідкою на тимчасове/постійне проживання, посвідченням біженця або паспортом громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Відбувся кущовий семінар для платників податків
З метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України днями Дніпровсько-Новомосковським управлінням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі фахівця управління комунікацій ГУ ДПС проведено кущовий семінар для платників податків – юридичних та фізичних осіб – підприємців.
Фахівець управління комунікацій ГУ ДПС звернула увагу присутніх на останні зміни податкового законодавства, які набрали чинності у другому півріччі поточного року, та нагадала про важливість своєчасної сплати податків, зборів та платежів, враховуючи зміну з 01 жовтня 2019 року реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків і зборів та небюджетних рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відкритих відповідно до вимог міжнародного стандарту IBAN.
Також на семінарі розглядались питання адміністрування податку на додану вартість, єдиного внеску та екологічного податку; права платників на податкову знижку та легалізації трудових відносин; порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами.
Особливу увагу платників акцентовано на своєчасну та у повному обсязі сплату нарахованих податків, зборів та єдиного внеску.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання, які виникають під час проведення ними господарської діяльності.


До уваги платників податку на прибуток: за ІІІ квартал 2019 року необхідно подавати актуальні форми фінансової звітності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).
Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками:
Нематеріальні активи – 1000;
Первісна вартість – 1001;
Накопичена амортизація – 1002.
Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі – підприємства), зокрема:
1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») –
● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») –
● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
● непідприємницькими товариствами.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною.
Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення проведення кампанії декларування з податку на прибуток за три квартали 2019 року платникам необхідно подавати до контролюючих органів актуальні форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.

Деякі особливості розірвання
договору про добровільну участь у сплаті єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що частиною 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно із частиною 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені у частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року (абзац другий п. 1 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).
Однак, у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом (абзац другий п. 2 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).
Тобто, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін визначений у договорі, але не менше одного року.
Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).
Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичні залишки пального
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.07.2019 розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. 230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України.


Соборним управлінням за 3 квартали 2019 року забезпечено
понад 5,7 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету
З січня по вересень 2019 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 5773,6 млн грн, що на 616,5 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж 9 місяців 2019 року спрямовано 3157,0 млн грн, що на 262,0 млн грн більше надходжень січня - вересня минулого року.
До місцевих бюджетів за 9 місяців поточного року надійшло 2616,6 млн гривень, що на 399,4 млн грн більше фактичних надходжень січня - вересня 2018 року.

Подання звітності та сплата єдиного внеску, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом року місця знаходження
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пп. 5, 6 розд. ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною ад


Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

15.10.2019 11:25

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
I. Реєстрація та облік
1. Чи можна за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків?
За допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можливо.
Слід звернути увагу користувачів, що довідка отримується тільки за наявності електронного ключа, згенерованого, як для фізичної особи. Окрім того, відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу
У Державній податковій службі України днями відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».
«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.
Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.
Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.
«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.
Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендації та пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.
В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.
За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.
В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:
► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 94/2.
У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю
за додержанням законодавства про працю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.
Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.
Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).
Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення
про об’єкти оподаткування в електронному вигляді
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
II. Адміністрування податків, зборів, платежів
1. На початку липня 2018 року платник податку зареєстрував податкову накладну (ПН) з помилковим індивідуальним податковим номером покупця. У липні 2019 року покупець виявив помилку і вимагає її виправлення.
Чи можливо виправити цю помилку без застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації ПН?
Якщо таку помилку виявлено та виправлено після настання граничного терміну реєстрації, встановленого п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то до продавця згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 % до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120.1 ст. 120 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
2. Ким може бути підписане звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?
Звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) може бути підписане: нерезидентом – у разі її надсилання безпосередньо; особою, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або її представником, повноваження якого підтверджені довіреністю; уповноваженою особою (представником) нерезидента, яка підтверджує свої повноваження довіреністю від такого нерезидента.
Засвідчена іноземним нотаріусом довіреність визнається дійсною в Україні в разі її легалізації (консульської легалізації або засвідчення штампом апостиль), якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
3. Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди?
Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
4. Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу
5. Яка відповідальність передбачена для податкового агента?
Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення у ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
6. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) винагороду за цивільно-правовим договором?
Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%).
Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 %.
Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22 %.
Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду.
Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
7. Підприємець змінив адміністративний район.
Що необхідно знати про порядок надання звітності?
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).
До закінчення року платник податків обліковується у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою № 1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа – підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
Зазначена норма передбачена п. 7.3 розділу VII та п. 10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу МФУ від 22.04.2014 № 462) із змінами; п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу МФУ від 15.05.2018 № 511).
8. Чи сплачується акцизний податок з реалізації суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єкта господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У планах ДПС – скоротити кількість перевірок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова ДПС Сергій Верланов провів робочу зустріч з литовсько-латвійською делегацією на чолі з Головою Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Едітою Янусієне та Головою Служби державних доходів Латвійської республіки Євою Яунземе.
Під час зустрічі очільник ДПС розповів іноземним колегам про становлення оновленої податкової служби, її основні завдання та пріоритети.
«Нова податкова вже працює. Нарешті служба демілітаризована. Це дозволяє нам будувати відносини з платниками податків на засадах партнерства. Наше головне завдання – забезпечити добровільну сплату податків. А для цього маємо розвивати сервіси, щоб спілкування з податковими органами було максимально комфортним, щоб, власне, платник забув дорогу до податкової», – наголосив Сергій Верланов.
За його словами, буде перезавантажено і систему аудиту: кількість перевірок суттєво скоротиться, перевірятимуться лише ризикові платники. При визначенні ризиків застосовуватиметься інтелектуальний підхід. Планується, що нові зміни дозволять збільшити відсоток сплати за результатами перевірки до 40 %.
«Ми повинні змінити підходи і до судового оскарження – йти в суд маємо із залізними аргументами. Тоді зможемо виконати наше завдання – щонайменше 70 % рішень по справам за участю податкової мають бути на нашу користь. Висока якість роботи податкових юристів при зменшенні кількості податкових перевірок – це те, до чого ми зараз йдемо», – підкреслив Сергій Верланов.
Представники литовсько-латвійської делегації також відзначили важливість скорочення кількості податкових перевірок. Це дозволяє акцентувати увагу виключно на тих платниках, які мають ризики несплати коштів до бюджету. Саме за таким принципом і працюють в податкових органах Литви та Латвії. Такий вибір пріоритету є важливим сигналом готовності податківців до підвищення якості своєї роботи.
Так, зокрема, зазначалося, що сумлінний платник податків має отримати всі умови для своєї діяльності та не зазнавати жодних перешкод з боку контролюючих органів. Натомість нечесні суб’єкти господарювання, діяльність яких завдає шкоди і бюджету, мають потрапити в зону особливої уваги.
Сергій Верланов також поінформував гостей про ухвалені законопроекти, які спрощують ведення бізнесу. Зокрема, з 1 січня 2020 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, впроваджується єдина звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з 16 звітів буде лише 4 щоквартальних).
Очікують на підписання Президентом і законопроекти щодо впровадження новітніх РРО, який надасть можливість впровадження альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій.
«У нас сьогодні важливий та водночас непростий період. Ми завершуємо формування податкової служби, незабаром будуть оголошені конкурси на посади керівників територіальних органів. При цьому ми отримуємо нові законодавчі ініціативи, закони, які готові імплементувати, працюємо над діджиталізацією, спілкуємося з бізнесом та громадськістю для того, щоб ставати кращими, та виконуємо свої завдання з наповнення бюджету. І це лише півтора місяці повноцінної роботи податкової служби. Ми маємо потенціал і готові до подальших викликів та завдань», – наголосив Сергій Верланов.

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи
можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Обсяги відходів, за які у попередньому кварталі сплачено екоподаток і які
не передано на утилізацію спецпідприємству, у декларації не відображаються
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (п. 249.1 ст. 249 ПКУ).
Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами .
До декларації додається, зокрема Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Отже, якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді. Тобто, у колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
III. Подання звітності
1. Якщо до декларації з ПДВ за минулий звітний період не включено розрахунок коригування податкового зобов’язання, то чи можна його включити у декларацію поточного звітного періоду або потрібно робити уточнення до минулої декларації?
Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Якщо у цьому випадку йдеться про розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості т


Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

08.10.2019 16:20

До уваги платників єдиного внеску:
з 01.10.2019 діють нові небюджетні рахунки 3719!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
З 01 жовтня 2019 року вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів)!
Нові небюджетні рахунки 3719 у розрізі областей, порядок заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску та символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html.
З відкритими небюджетними рахунками 3719 по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки»за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/. З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Нові закони про застосування РРО: штрафів у 250 % не буде!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393050.html) повідомила наступне.
Днями у ЗМІ була поширена інформація про те, що положення законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, «вб’ють десятки тисяч підприємців». На підтвердження цьому було наведено інформацію, яка не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.
Тож дозволимо собі розставити акценти.
По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту № 1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов’язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним (створений переведеним у фіскальний режим роботи РРО, або зареєстрований на фіскальному сервері ДПС – після запровадження програмних РРО).
На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам’яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб’єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною).
По-друге, твердження щодо відсутності відповідальності для покупця за недостовірну інформацію про порушення при проведенні розрахункової операції, відповідно до поданої ним скарги, хибне. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. До речі, право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек є у покупця і сьогодні, це можна зробити у звичайний спосіб – листом. І часом ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги контролюючим органам набагато складніше.
По-третє, жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару.
Видача покупцю нефіскального чеку за проданий товар залежно від обставин може розглядатися як непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, або проведення їх на неповну суму вартості таких проданих товарів. За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.
За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.
З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця.
З огляду на викладене вище ДПС закликає дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень. Ідея запропонованих змін: захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців. Зі свого боку ДПС гарантує будь-яку допомогу у вивченні нових правил.

Про сплату рентної плати за воду у разі передачі в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Крім того, слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Право займатися підприємницькою діяльністю
визначено Цивільним кодексом України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.
У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Термін реєстрації та визначення дати реєстрації платником ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску
При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

* ;101 ; код за ЄДРПОУ ; сплата єдиного внеску ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7

1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.

До уваги платників акцизного податку!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393133.html у зв’язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомила.
Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.
Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.
Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Коли запроваджується нова форма
податкової декларації з туристичного збору?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до статті 268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння туристичного збору (далі – Збір).
Відповідно до зазначених змін з 01 січня 2019 року:
► змінено базу справляння Збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► змінено порядок встановлення ставки Збору, а саме: ставка застосовується не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
► визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок Збору;
► запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.
З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 № 61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

Придбали права користування комп’ютерними програмами та кваліфіковані сертифікати відкритих ключів:
визначення груп нематеріальних активів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.


Врахування ФОП – «загальносистемником» витрат
на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП – платника єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП у придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Розрахункові документи, які на вимогу покупця зобов’язаний
видати ФОП – платник єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Отже, ФОП – платник єдиного податку на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

Дніпропетровщина: за 3 квартали 2019 року платники перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 56 мільярдів гривень
З січня по вересень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів 44 млрд 234,5 млн грн, що на 15 млрд 592,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2019 року спрямовано 25 млрд 497,9 млн грн, що на 11 млрд. 401,5 млн грн більше надходжень січня – вересня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 18 млрд 736,6 млн гривень. Це на 4 млрд 190,9 млн грн більше фактичних надходжень січня – вересня 2018 року.
За підсумками дев’яти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 11 млрд 688,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 876,1 млн гривень.

Продовжено термін переказу коштів за реквізитами
«Код банку платника/отримувача/стягувача» та
«Рахунок платника/отримувача/стягувача»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» із змінами з 05.08.2019 запроваджено міжнародний номер банківського рахунку за стандартом IBAN.
З 05.08.2019 усі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.
На теперішній час банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача», або рахунок за стандартом IBAN.
У зв’язку зі зверненням Державної казначейської служби України для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі, Постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» (далі – Постанова НБУ № 118) ухвалено рішення про продовження до 12 січня 2020 року (замість до 31 жовтня 2019 року) можливості заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта» у документах на переказ коштів.
Тобто до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок клієнта», або рахунок за стандартом IBAN, а потім – виключно рахунок за стандартом IBAN.
Постанова НБУ № 118 опублікована на Офіційному інтернет-представництві Національного банку України 01.10.2019 та набрала чинності з 02.10.2019.

Суб’єкт господарювання має право отримати копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Норми встановлені ст. 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939).
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону № 2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону № 2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Про оформлення Заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550.
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заявку складають та надсилають до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу Заявок здійснюється із дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу (закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями).

До уваги рієлтерів!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Згідно з п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.



До уваги платників єдиного внеску:
символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки сплата єдиного внеску по Дніпропетровській області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:
Cимвол "SSS"* Розмір єдиного внеску
201 Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
202 Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців
203 Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування
204 Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність
* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).
Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена га офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації»
у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).
Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Умови , за яких платники єдиного податку четвертої групи можуть протягом звітного року обрати іншу групу платників єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від


Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

01.10.2019 11:57

Платники екологічного податку та порядок сплати податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок адміністрування екологічного податку визначений статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
● викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
● скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
● розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);
● утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
● тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
При цьому сплата екологічного податку здійснюється у наступному порядку:
◄ за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ);
◄ за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах (п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ).

До уваги платників транспортного податку!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:
► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;
● розміру ставки транспортного податку;
● нарахованої суми транспортного податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Здаєте брухт та вторинну сировину – військовий збір не сплачується!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
З 01.01.2019 відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Отже, сума доходу, отримана платником податку на доходи фізичних осіб за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, не підлягає оподаткуванню військовим збором.

До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДКС) доведені реквізити рахунків 3719 за стандартом IBAN, відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та у розрізі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в АС «Є-Казна Доходи» (код банку 899998).
Нові реквізити рахунків єдиного внеску за стандартом IBAN розміщені на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу Державної податкової служби у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Рахунки починають діяти з 01 жовтня 2019 року.
ГУ ДКС додатково зазначило, що рахунки 3719, відкриті за технічними символами 208, 209 та 210, залишаються заблокованими.
Крім того, ГУ ДКС звертає увагу, що рахунки 3719, відкриті на ім’я Головних управлінь ДФС, в кінці операційного дня 30.09.2019 будуть заблоковані та 01.10.2019 закриті. Кошти, що надійдуть на рахунки, відкриті на ім’я органів ДФС, будуть повернуті платникам.

На порталі ДПС розміщено новий банер «Новітні РРО»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщено новий банер «Новітні РРО», який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у вказаній сфері. У банері також розміщено відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість

Терміни оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС інформації
про нормативну грошову оцінку земельних ділянок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Норми визначені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Інформація про нормативну грошову оцінку земель розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.htm).
Увага: на офіційному вебпорталі ДПС розміщено зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.
Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму членських внесків, перерахованих неприбутковим організаціям
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Визначення платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Самостійне виправлення помилок у повідомленні за формою № 20-ОПП
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.
Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (п. 8.5 розділу VIII Порядку).
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за формою № 20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.



За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

01.10.2019 11:55



Сергій Верланов: бізнес отримав можливість використовувати
програмні реєстратори розрахункових операцій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України (далі – ДПС) повідомила наступне.
Законопроекти стосовно реєстраторів розрахункових операцій, прийняті минулого тижня Верховною Радою України, з реєстраційними номерами 1053-1 та 1073, вносять деякі докорінні зміни в систему адміністрування податків і застосування реєстраторів розрахункових операцій. Здебільшого новації набудуть чинності в кінці 2020 – 2021 року.
Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.
«Цими законами було дозволено використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, тобто «РРО у смартфоні чи іншому пристрої». Касові апарати, до яких ми звикли і якими сьогодні користується бізнес, також можна буде використовувати за бажанням суб’єкта господарювання. Однак поряд з цим ми відкриваємо можливість для використання програмних РРО, які можуть бути і безкоштовними», – підкреслив Сергій Верланов.
Він зазначив, що на сьогодні вже триває експеримент, започаткований Мінфіном, в якому беруть участь 8 компаній.
«Міфом є те, що усіх підприємців зобов’яжуть купити реєстратори розрахункових операцій. Підприємці будуть мати альтернативу, змогу безкоштовно користуватися програмним забезпеченням, яке надаватиметься державою», – наголосив очільник ДПС.
Більше того безкоштовне надання такого програмного продукту є законодавчою нормою. Так, передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний надавати програмне забезпечення та підтримувати його в технічно справному стані.
Сергій Верланов також зазначив, що фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, відповідно до законодавчих змін відбуватиметься на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО.
«Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. І поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, програмісти, компанії, матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес. Можна провести аналогію з програмами щодо подачі електронної звітності. Адже на сьогодні є декілька постачальників цього продукту, які надають ті чи інші сервіси, зручні для бізнесу, безкоштовні чи платні», – підкреслив Сергій Верланов.
Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу закону 1053-1 в дію.

Право платників на податкову знижку за 2018 рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, для отримання права на податкову знижку за 2018 рік Декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Звертаємо увагу, що згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку (п.166.5 ст. 166 ПКУ).

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів,
отриманих фізособою від розміщення коштів на депозитному рахунку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Електронний кабінет надає доступ до усіх квитанцій
за результатами обробки ПН та РК
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що користувачі Електронного кабінету мають доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Законом не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в контролюючому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Законом № 481 не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

Сергій Верланов: тривалий перехідний період дозволить підприємцям адаптуватися до змін в системі РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України (далі – ДПС) повідомила наступне.
У ДПС є практично рік до введення фіскалізації платників єдиного податку окремих галузей і півроку до моменту введення програмних реєстраторів розрахункових операцій. Так під час брифінгу прокоментував Голова ДПС Сергій Верланов новації в системі РРО, які передбачені законопроектами № 1053-1 та № 1073, ухваленими Верховною Радою України наприкінці минулого тижня.
За його словами, цей час в ДПС планують використати для широкої інформаційної кампанії, до якої залучатимуться не тільки податківці, але й виробники РРО.
«Система програмних РРО не виникла на порожньому місці. Протягом останнього року на базі Міністерства фінансів України та ДФС, а тепер і ДПС, проводився експеримент із застосування новітніх РРО. Було прийнято заявки від 8 виробників, на сьогодні протестовано програмні продукти 6 виробників», – розповів Сергій Верланов.
Керівник податкової також підкреслив, що важливим є те, що новітні пристрої можуть працювати offline. У такому режимі можна буде працювати 36 годин, а потім надіслати звіт в ДПС.
За рік перехідного періоду в ДПС спільно з Мінфіном проаналізують ситуацію із покриттям Інтернету в країні і на підставі цього будуть внесені відповідні зміни, які врегулюють питання, де можна працювати без використання РРО через відсутність Інтернету.
«Ми як ДПС будемо надавати будь-яку допомогу, проводити роз’яснювальну роботу серед підприємців для того, щоб показати, що це не є ускладненням. Навпаки – шанс упорядкувати бізнес, показати банкам, без найму висококваліфікованих чи бухгалтерських компаній чи витрачання додаткових ресурсів, свою картину дня, картину тижня, картину місяця, картину року. І під це залучати кредити, починати розвивати свій бізнес для того, щоб заробляти більше, бути більш ефективними і конкурентоздатними», – підкреслив Сергій Верланов.

Президентом України підписані закони України
про подання єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Президент України підписав закони України, ухвалені Верховною Радою України 19 вересня 2019 року:
- № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115);
- № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закони № 115 та № 116 спрощують подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
Так, Законом № 116, зокрема, встановлено такий порядок звітування:
- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи;
- для фізичних осіб – платників єдиного податку першої та другої груп передбачено подання у складі податкової декларації платника єдиного податку відомостей про суми єдиного внеску;
- для платників єдиного податку третьої грипи (фізичні особи) передбачено у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подання також відомостей про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;
- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачено подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Зазначені закони опубліковані в офіційному виданні – газеті «Урядовий кур’єр» від 25.09.2019 № 183 та наберуть чинності з 01 січня 2021 року.


Про пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).
Норми встановлені п.п. 268¹.2.1 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України.
Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Про деякі особливості встановлення ставок туристичного збору на 2019 рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 набув чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким внесено зміни до порядку оподаткування, у тому числі і в частині туристичного збору.
Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок туристичного збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
До повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів з туристичного збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 01 січня 2019 викладена в оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.
Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до01 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.
Отже, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.
ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Для ФОПів на І групі та фізичних осіб РРО не потрібний
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України (далі – ДПС) повідомила наступне.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій не стосуватиметься фізичних осіб, які продають на ринках власні речі, що були у вжитку, або городину, а також платники єдиного податку на І групі оподаткування. Про це під час брифінгу розповів Голова ДПС Сергій Верланов.
«Фіскалізація для всіх і використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх – є міфом. Перша група підприємців, а це переважно підприємці, які торгують на ринках, не будуть використовувати РРО, як і прості люди, які продають городину», – зазначив Сергій Верланов.
Зараз РРО мають застосовувати суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту, продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення. З 01 жовтня 2020 року, за словами Сергія Верланова, застосовувати реєстратори розрахункових операцій мають також платники єдиного податку ІІ – IV групи, які здійснюють такі види діяльності: продаж ювелірної продукції, роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (не на ринках!), ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі.
Обов’язковим використання РРО для платників єдиного податку ІІ – IV груп оподаткування стане з 01 січня 2021 року.
Сергій Верланов також повідомив, що з 01 січня 2021 року піднімається граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Такі зміни фактично полегшать діяльність підприємцям –«спрощенцям».

Рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових установ
та організацій контролюючим органом не надсилається
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).
Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.
Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).
Враховуючи вищевикладене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому, рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

Про застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування
об’єкта житлової нерухомості при сплаті податку на нерухомість
за садовий та дачний будинки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг визначено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Отже, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Продаж ФОП – «єдинником» вживаних технічно складних побутових товарів здійснюється із застосуванням РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) ФОП, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.
Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Таким чином, у разі здійснення торгівлі ФОП – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.




За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

24.09.2019 17:56

Забезпечення податкового контролю
з питань трансфертного ціноутворення
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулась пресконференція начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сергія Костоглодова на тему «Забезпечення податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення».
Він повідомив, що умовою визнання операцій контрольованими за 2018 рік (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) є одночасне виконання умов щодо обсягу річного доходу платника податків, це – 150 млн грн та обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом – нерезидентом на суму більше 10 млн гривень.
Новацією цьогорічної кампанії звітування є те, що вперше за 2018 рік контрольовані операції визначають постійні представництва нерезидентів в Україні.
«Під податковий контроль з питань трансферного ціноутворення за 2018 рік, на підставі аналізу податкової звітності, підпадають близько 140 платників податків Дніпропетровської області.
З початку поточного року підрозділом трансфертного ціноутворення у Дніпропетровській області здійснено 13 перевірок, а саме: 9 позапланових виїзних, 3 позапланові невиїзні та 1 планову перевірку з питань повноти декларування контрольованих операцій.
За результатами перевірок донараховано 4,8 млн грн, з яких сплачено до бюджету 1,9 млн гривень.
Основними порушеннями податкового законодавства з питань трансферного ціноутворення є:
- повнота декларування контрольованих операцій в поданому звіті;
- несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції;
- неподання звіту про контрольовані операції;
- питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»», – зазначив Сергій Костоглодов.
Також, під час проведення пресконференції акцентовано увагу на зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

До уваги платників! Про проведення регламентних робіт
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ІДД ДФС) 19 вересня 2019 року за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#254 повідомив, що у зв’язку з реорганізацією ІДД ДФС шляхом його приєднання до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, 27 вересня 2019 року відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) працюватимуть в режимі надання консультацій.
Всі електронні сервіси функціонуватимуть у звичному режимі.
Також повідомляємо, що 27 вересня 2019 будуть сформовані нові технологічні сертифікати Надавача.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Визначення платників екологічного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умови, за яких чоловік може скористатись правом на податкову знижку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Згідно з ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами та доповненнями послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, якщо дружина не працює, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині такого платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Електронний кабінет надає можливість
створити та надати фінансову звітність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).
Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (в тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.
При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».
Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено інформацію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.
При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. У наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Ухвалено законопроекти про запровадження єдиної звітності з
єдиного внеску та ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392225.html повідомила наступне.
Верховна Рада України 19 вересня ухвалила законопроекти №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Голова ДПС Сергій Верланов зазначив, що ухвалені зміни значно спрощують роботу підприємцям, адже запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
«Законопроектами передбачається, що замість 16 звітів (12 – по єдиному соціальному внеску і 4 – по податку на доходи фізичних осіб) – буде лише 4 щоквартальних. Це економить підприємцям час, а також зменшує кількість помилок та можливих санкцій у вигляді штрафів», – підкреслив Сергій Верланов.
Законопроекти спрощують подання звітності з єдиного внеску:
- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);
- для фізичних осіб – платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку;
- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується квартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ
за договором спільної діяльності: оподаткування ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).
Норми встановлені другим абзацом п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності. Підпунктом «г» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.
Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

Визначення у податковому обліку мінімально допустимого строку амортизації вартості придбаного основного засобу, що був у використанні
Соборне управління ГУ ДПС кодексу України від (далі – ПКУ) визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Враховуючи вищевикладене, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Автомат з продажу товарів (послуг) є РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.



За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області




Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

24.09.2019 17:54

До уваги платників!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391652.html повідомила, що з 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити рахунків для сплати податків і зборів у зв’язку з їх відкриттям відповідно до вимог стандарту IBAN.
Державною казначейською службою України на виконання пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» забезпечено перехід на міжнародні номери рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів).
Інформація щодо реквізитів зазначених рахунків розміщена на субсайтах територіальних органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС (www.tax.gov.ua) у рубриці «Бюджетні рахунки».

Право на застосування податкової соціальної пільги для фізичної особи,
яка працює неповний робочий день
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Норми встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.
У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2 690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн х 1,4 ).
Отже, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Блокування, скасування або поновлення
кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється за заявою
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

Реорганізація платника ПДВ, який застосовував касовий метод:
формування податкового кредиту правонаступником
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ що реорганізується шляхом:
► приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
► поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою.
У разі оплати товарів/послуг правонаступник не має права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної на платника ПДВ, який застосовував касовий метод та реорганізувався шляхом приєднання, злиття, перетворення.

Звернення громадян на контролі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.
Впродовж січня – серпня 2019 року до органів ДПС Дніпропетровської області надійшло 273 письмові звернення громадян, що на 138 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
До органів ДПС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 13 колективних звернень від 100 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДПС створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Заяви та запити для отримання інформації можна створити в Електронному кабінеті
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що режим «Заяви, запити для отримання інформації» Електронного кабінету є прямим посиланням на підмножину звітів групи J13 або F13 у розділі «Введення звітності» та надає можливість створити найбільш популярні заяви і запити щодо отримання певної інформації від ДПС, зокрема:
► Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб;
► Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗВР);
► Запит про отримання довідки з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗДР);
► Заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;
► Заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Форма № 1-РОБД);
► Заяву про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (Форма № 2-РОБД);
► Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість;
► Реєстраційну заяву платника податку (Форма № 1-РН);
► Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП).
Слід зауважити, що послідовність роботи з документами (створення, редагування, підпис, надсилання, перегляд квитанцій та відповідей) описані у розділі «Введення звітності».
Платники також мають можливість переглянути відео-урок на прикладі створення Запиту про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб у розділі «Відеоуроки»
Нагадуємо, що сервіс Електронний кабінет розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua




Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа
податковим агентом при сплаті ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:
- друкується розділовий знак «;»;
- друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

Про порядок включення/виключення транспортних засобів до/з
Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.07.2019 транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий (далі – Перелік), створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Норми встановлені п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З метою забезпечення норм ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).
Пунктом 16 Порядку № 408 визначено, що транспортні засоби, зареєстровані як акцизні склади пересувні, включаються до Переліку, створення та ведення якого забезпечується відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ.
Транспортні засоби, реєстрація яких як акцизних складів пересувних припинена, виключаються з Переліку.
Перелік розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, несуть відповідальність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску, такі платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником єдиного внеску до органів доходів і зборів, та сплатити їх.
До такого платника єдиного внеску також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449).
Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску, такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки)з єдиного внеску, якщо:
► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності).

Сума допомоги на поховання не є базою для нарахування єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені абзацом 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно із абзацом шостим п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Отже, не включається до бази нарахування єдиного внеску сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
► у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
► забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
► друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
► зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

В Електронному кабінеті надано доступ
до сформованих податкових повідомлень-рішень для фізичних осіб
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті надано он-лайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Крім того, в режимі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість переглянути дані щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.
Також за необхідністю в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по таких податках.
Звертаємо увагу, що сервіс Електронний кабінет розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua

Оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту
відходів та брухту чорних і кольорових металів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що тимчасово, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» із змінами).
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звільняються від оподаткування ПДВ.
Норми встановлені п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Нова податкова – сервісна служба,
або про зміну формату взаємодії ДПС – платник
Ганна ЧУБ,
в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
28 серпня поточного року Уряд передав Державній податковій службі (далі – ДПС) функції з реалізації державної податкової політики. У зв’язку з цим 3 вересня 2019 року розпочало свою діяльність Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. З цього моменту започатковано новий етап у роботі податкового органу – кардинальна зміна формату взаємодії ДПС з платниками податків.
Для цього необхідно побудувати сервісну службу найвищого рівня, максимально адаптовану до європейських норм, з високим ступенем довіри у платника податків, за яку не буде соромно. Тож наразі відбувається переорієнтованість служби на платника, який сумлінно сплачує податки і є надійним союзником ДПС.
Отже, у процесі переходу від фіскальної моделі роботи до сервісної для органів ДПС велике значення має налагодження партнерських відносин з платниками податків, визначення ефективного механізму співпраці контролюючих органів та бізнесу.
Чималу роль у процесі спілкування з платниками податків відіграють новітні методи інформаційно-роз’яснювальної роботи. З метою ефективного та оперативного доведення до громадськості, зокрема новацій податкового законодавства, роз’яснення актуальних питань його застосування, інформації щодо діяльності органів податкової служби було розроблено і з кожним роком вдосконалюється веб-портал податкової служби, ланкою якого також є субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровської області» (далі – субсайт). Звертаємо увагу, що почав роботу новостворений субсайт https://dp.tax.gov.ua/ – потужна інформаційна Інтернет-платформа для платників податків.
Впровадження інноваційних ІТ дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу. Тому одним із спільних кроків на шляху до забезпечення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання є обмін інформацією контролюючих органів і платників податків за допомогою електронного документообігу. Для цього на веб-порталі ДПС України забезпечено доступ до низки безкоштовних електронних сервісів, скориставшись якими платники податків можуть подати звітність, отримати необхідні послуги, довідки чи інформацію у режимі онлайн.
Хотілося б зупинитися на найбільш популярному з сервісів – Електронному кабінеті (далі – Е-кабінет).
Історія Е-кабінету починається з 2012 року. Розпорядженням КМУ від 05.12.2012 р. № 1007-р було схвалено Концепцію створення електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» та затверджено план заходів щодо реалізації Концепції створення такого електронного сервісу. Із року в рік цей сервіс оновлювався, розвивався і вдосконалювався.
Наразі Е-кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та органів ДПС з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з контролюючими органами. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, а також знижуються витрати на комунікацію у паперовій формі.
Е-кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів.
Вважаємо за необхідне зупинитись на основних аспектах роботи цього електронного сервісу.
Е-кабінет має дві частини – відкриту і приватну.
Як зазначалось раніше, Е-кабінет надає суб’єктам господарювання можливість працювати з органами податкової служби дистанційно у режимі реального часу.
Сервісні функції Е-кабінету з моменту його започаткування значно розширились.
Користуватись послугами відкритої частини Е-кабінету можна без ідентифікації особи.
Так, через відкриту частину Е-кабінету користувачі мають:
1. Доступ до інформації з публічних реєстрів:
● даних про взяття на облік платників;
● реєстру страхувальників;
● даних реєстру платників ПДВ;
● реєстру платників єдиного податку;
● інформації про РРО;
● інформації про книги ОРО;
● даних реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
● реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами.
2. Доступ до інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар).
3. Можливість перегляду та друку бланків податкової звітності.
4. Можливість заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для громадян.
5. Доступ до контактів та адрес діючих центрів обслуговування платників.
У приватній частині Е-кабінету залежно від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу та інші) надається доступ до:
● персоніфікованого податкового календаря;
● перегляду облікових даних платника;
● подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;
● перегляду та друку раніше поданої звітності;
● перегляду вхідних/вихідних документів;
● листування з органами ДПС;
● подання заяв, запитів для отримання інформації;
● інформації про стан розрахунків з бюджетом;
● реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних;
● інформації з Єдиного реєстру податкових накладних;
● інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування ПДВ;
● інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Авторизація та доступ даних до підприємств, установ, організацій у приватній частині Е-кабінету дозволена таким категоріям користувачів:
● посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) є керівниками підприємств, установ, організацій;
● засновники та посадові особи, які за даними ЄДР мають право підпису від імені підприємств, установ, організацій;
● головні бухгалтери (бухгалтери), які за даними ДПС мають право підпису від імені підприємств, установ, організацій;
● посадові особи підприємств, установ, організацій, яким надано право підпису окремих категорій документів (податкових накладних);
● громадяни, у тому числі фізичні особи – підприємці, що мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, після авторизації отримують доступ до приватної частини Е-кабінету в частині податкової інформації відповідної особи.
Крім того, необхідно зауважити, що приватна частина Е-кабінету включає, зокрема, такі сервіси:
1. «Договір про визнання електронних документів», який надає можливість приєднання до Договору про визнання електронних документів.
2. «Облікові дані платника», що надає доступ до особистої інформації (наприклад, реєстраційні та облікові дані, відомості про керівників; присвоєння ознаки неприбутковості; дані про реєстрацію платником ПДВ; дані про реєстрацію платником єдиного податку; дані про реєстрацію платником єдиного внеску; відомості з реєстру осіб, що здійснюють операції з товаром; дані про банківські рахунки).
3. «Перегляд звітності», за допомогою якого можливо переглянути раніше подану податкову, пенсійну та статистичну звітність незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
4. «Введення звітності», за допомогою якого можна сформувати, заповнити, перевірити та надіслати в електронному вигляді будь-який звітний документ (за основними формами податкової та статистичної звітності, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску), заяву, повідомлення встановленого зразка.
5. «Вхідні/вихідні документи», що передбачає перегляд вхідної кореспонденції (у тому числі отриманих квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень тощо), надісланої користувачу Е-кабінету. Перегляд вихідної кореспонденції передбачає доступ до надісланих користувачем документів (крім податкової звітності, податкових накладних/розрахунків коригування).
6. «Листування з ДПС»: надає можливість електронного листування користувача з органами ДПС (створення та направлення платником листів до органу ДПС у довільній формі (заява, звернення, скарга, пропозиція тощо)).
7. «Заяви, запити для отримання інформації», що надає можливість створити найбільш популярні заяви і запити стосовно отримання певної інформації від ДПС, зокрема:
● запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб;
● запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗВР);
● запит про отримання довідки з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗДР);
● заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;
● заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Форма № 1-РОБД);
● заяву про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації (Форма № 2-РОБД);
● реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ);
● реєстраційну заяву платника податку (Форма № 1-РН) для включення/внесення змін/виключення до/з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
● запит щодо стану окремого (електронного) рахунку платника акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового в СЕАРП та СЕ;
● повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП);
● запит про надання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
● заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
8. «Стан розрахунків з бюджетом», за допомогою якого відображається зведена інформація станом на момент звернення по кожному виду платежу та здійснюється доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) у розрізі проведених операцій.
9. «Реєстрація ПН/РК», що використовується для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
10. «Єдиний реєстр податкових накладних» надає доступ до даних ЄРПН у режимі реального часу щодо складених платниками ПДВ чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування у розрізі статусів; забезпечує перегляд повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Таким чином, призначення Е-кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі online, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою.
Постійне ж розширення функціоналу Е-кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, в свою чергу, унеможливлює виникненн


Коментарі: 0


СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

16.09.2019 14:59

До бюджету за вісім місяців 2019 року
надійшло понад 10 млрд грн єдиного внеску
Впродовж січня – серпня поточного року органами податкової служби Дніпропетровщини забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 10 млрд 376,6 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року цей показник більше на 1 млрд 634,0 млн гривень.
При цьому, лише у серпні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 264,8 млн грн, що на 164,9 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.
Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Термін, протягом якого новоствореним установам та організаціям
необхідно подати заяву з метою отримання статусу неприбуткових
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 440) встановлено:
- для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).
Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Для суб’єктів природних монополій інформація щодо сплати податків розміщується на офіційному вебпорталі ДПС України
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами.
Норми встановлені п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 5 Порядку формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за № 223/26668), із змінами:
«Формування та оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснює Державна фіскальна служба України щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним».




Податкова знижка за 2018 рік
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Нормами п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки
за 2018 рік
ПІДСТАВА ВИТРАТИ ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла

Підпункт 166.3.2
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям Сума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року
Підпункт 166.3.3
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання Понесені витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти тільки такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
Підпункт 166.3.5
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Страхові платежі (внески, премії) та пенсійні внески за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення Понесені витрати у 2018 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
► при страхуванні платника податку – 2 470,00 грн;
► при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 1 235,00 гривень
Абзац другий
п.п. 166.3.6 п. 166.3
ст. 166 ПКУ Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій
п.п. 166.3.6 п. 166.3
ст. 166 ПКУ Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах
Підпункт 166.3.8
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла
Підпункт 166.3.9
п. 166.3 ст. 166 ПКУ Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання/
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року
Важливо! Згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку.
Також звертаємо увагу:
- для отримання права на податкову знижку за 2018 рік декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року;
- декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з телефонів (096) 546-29-21, (097) 719-49-89 від імені посадових осіб з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зокрема начальника Юр’ївської державної податкової інспекції Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У разі отримання подібної інформації та недопущення в подальшому подібних випадків шахрайства просимо повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-86-50, (056) 374-86-40, (067) 682-33-64, на електронну адресу: dp.vkoryp@sfs.gov.ua, а також особисто звертатись за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.


Відкрито офіційну сторінку Державної
податкової служби України у мережі Facebook
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
Державна податкова служба України офіційно розпочала свою роботу. У зв’язку з цим у мережі Facebook створено сторінку ДПС.
Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на новій сторінці.
Запрошуємо вас приєднатися: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Щодо питання правомірності перебування у
Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 «Щодо обслуговуючих кооперативів» (далі – Лист МФУ № 11210) стосовно питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, повідомило наступне.
Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-ІV «Про кооперацію» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1087) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі, які за напрямами діяльності можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 Закону № 1087).
Законом України від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 469) визначено правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів.
Пунктом 2 ст. 2 Закону № 469 встановлено, що загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України № 1087.
Пунктом 5 ст. 9 Закону № 469 визначено, що після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.
Статтею 25 Закону № 1087 встановлено, що дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників і розподіляється на, зокрема, кооперативні виплати та виплати на паї.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації, що одночасно відповідають вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ, серед яких є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) та визначення в установчих документах неприбуткової організації порядку передачі активів у разі припинення неприбуткової організації як юридичної особи.
Положеннями Закону № 1087 передбачена можливість розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед членів обслуговуючих кооперативів через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї (статті 25 та 26 Закону № 1087).
Аналогічно і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відповідно до положення ст. 26 Закону № 1087 та пунктів 1 та 5 ст. 9 Закону № 469 можуть здійснювати виплати на паї як розподіл частини доходу кооперативу, що може отримуватися сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від надання послуг.
Стосовно порядку ліквідації обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно зазначити, що порядок ліквідації, визначений ст. 29 Закону № 1087, не узгоджується з положенням п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ в частині передачі активів у разі припинення кооперативу як юридичної особи, оскільки абзацом восьмим ст. 29 Закону № 1087 передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об’єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Крім того, майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету.
Проте наявність зазначених законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами, у тому числі при їх ліквідації, не може бути обов’язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Тож зазначене не виключає можливості приведення обслуговуючими кооперативами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами положень установчих документів у відповідність із вимогами ПКУ, що передбачатиме заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини, у тому числі при ліквідації таких кооперативів, для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

ФОП – платники єдиного податку
не мають права здійснювати торгівлю тютюновими виробами
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Порядок врахування сум ПДВ у реєстраційній сумі
за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних (далі – ПН) та розрахунках коригування до таких податкових накладних (далі – РК), зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
● сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та
● сумами ПДВ, зазначеними платником податку в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН ПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких ПН, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника ПДВ зменшується на суму ПДВ, зазначену в ПН, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
в.о. начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції
ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани КВАШІ
на тему «Дотримання вимог антикорупційного законодавства»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, протягом якого строку діють передбачені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі – Закон) обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування?
Відповідь: Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:
1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо особи, зазначені в Законі, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців;
2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених Законом;
3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Питання 2. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, за сукупністю яких умов застосовується звільнення особи як захід врегулювання конфлікту інтересів?
Відповідь: Якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, особа не згодна позбавлятися приватного інтересу з метою врегулювання конфлікту інтересів.
Питання 3. Хочу запитати. Протягом якого строку зберігається інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?
Відповідь: Відповідно до ст. 47 Закону інформація про особу зберігається упродовж всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019).
Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр.
Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.

Сплата єдиного внеску під час виконання
договору про спільну діяльність без утворення юрособи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Відповідно до абзацу шостого п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Отже, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юрособи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юрособи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Платник ПДФО отримав одноразову страхову виплату
за договором довгострокового страхування життя: оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;
Податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя (п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %.), з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Отже, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відсотків від такої суми.

Корпоративні права можуть бути предметом податкової застави
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями майном, як особливим об’єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
Згідно з п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654).
Статтею 4 Закону № 2654 не встановлено, що корпоративні права не можуть бути предметом застави.
Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, але тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження таких корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.



За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області



Коментарі: 0


Усього 193. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 20 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті