dpi467

22 листопада 2018, 16:01

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Про оголошення конкурсу!
ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2019 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2018 року за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.
Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/.
Про право на податкову знижку
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Про сплату єдиного внеску
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ (п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 прим. 2 розд. VІІІ Закону № 2464 визначено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) платники ЄВ, визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, зазначених в п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Крім того, згідно з п. 7 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) особи, які провадять незалежну професійну діяльність та якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання своїх обов’язків, зокрема:
у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
Підставою для звільнення у випадках, зазначених у п. 7 розд. Інструкції № 449, є заява, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України ”Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
При цьому чинне законодавство не містить норм звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, прийнятих на військову службу за контрактом.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) ведення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄВ.
Водночас такі особи прийняті на військову службу за контрактом не звільняються від сплати ЄВ за себе.
Про безнадійний податковий борг
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно з п. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі – Порядок), під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
2) податковий борг фізичної особи, яка:
- визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- понад 720 днів перебуває у розшуку;
3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 гл. 9 розд. II ПКУ;
4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується:
- Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;
- рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених ПКУ;
- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;
5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
У випадках, передбачених п.п. 4 п. 2.1 розд. II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в п.п. 4 п. 2.1 розд. II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 розд. IV Порядку).
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).
Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством» зі змінами та доповненнями.

Про відсутність заборгованості з платежів
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.

Про отримання сертифікатів відкритих ключів дистанційно
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС. Для клієнтів центру став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:
- мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС – https://acskidd.gov.ua.
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС.


Оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування податкової накладної
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.
Відповідно до внесених змін ДФС України визначено умовні коди причин коригування податкової накладної, які платники ПДВ зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК). Так, 19.11.2018 ДФС України оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування (далі – Довідник), які платникам ПДВ необхідно буде зазначати у РК, починаючи з 1 грудня 2018 року.
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Довідники» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html

Готівкові розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.
При цьому, на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Впродовж десяти місяців 2018 року понад 92,5 тисячі «спрощенців» - фізичних осіб Дніпропетровщини сплатили до бюджету 1 млрд 314,5 млн гривень
Станом на 01.11.2018 у Дніпропетровській області працюють 92 тисячі 508 фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Понад 12,3 тисяч підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, майже 42,4 тисячі зареєстровані на другій групі та 37,8 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
З січня по жовтень поточного року «спрощенці» - фізичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 314,5 млн грн єдиного податку, що на 295,0 млн грн, або на 28,9%, більше, ніж за відповідний період 2017 року.
За дев’ять місяців поточного року підприємцями платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 18 млрд 238,3 млн грн, що на 5 млрд 42,7 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року (або на 38,2%), сума єдиного податку до сплати склала 865,6 млн грн, що на 226,5 млн грн більше ніж за січень - жовтень 2017 року (або на 35,4%).

Шановні представники інститутів громадянського суспільства!
З метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (зі змінами) при ГУ ДФС у Дніпропетровській області формується новий склад Громадської ради.
27 листопада 2018 року об 11 год. 00 хв. у актовій залі ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а відбудуться установчі збори для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На сьогодні Ініціативна група, склад якої затверджено наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.10.2018 № 200, сформувала список учасників, з яким ви можете ознайомитись на суб – сайті ГУ ДФС «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» веб-порталу ДФС України у розділі „ДФС у регіоні – Громадська рада – Повідомлення” та здійснює організаційні, методичні заходи з підготовки установчих зборів. У зазначеному розділі розміщено також інформацію про результати діяльності інститутів громадянського суспільства за останній рік та біографічні довідки делегованих ними представників.
Для уточнення інформації звертайтеся за телефоном (056) 374-31-32.
*Реєстрація учасників розпочинається о 10 год. 15 хв. та потребує наявності документу, що засвідчує особу.

Легалізація зайнятості населення та доходів громадян
В прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Детінізація відносин у сфері зайнятості населення. Підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році».
У заході взяла участь фахівець управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариса Воробйова.
Лариса Воробйова повідомила, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області разом з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області та іншими органами виконавчої влади в рамках розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р проводяться заходи з легалізації найманої праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. В результаті роз’яснювальної кампанії фіскальної служби Дніпропетровської області роботодавцями регіону лише у жовтні поточного року подано 47,6 тисяч повідомлень про прийняття працівників на роботу (середньомісячний показник минулих періодів - 24,7 тисячі повідомлень).
Лариса Воробйова зазначила, що Головним управлінням фіскальної служби області разом з Головним управлінням Держпраці у складі робочих груп розпочато обстеження об’єктів на предмет легальної занятості населення. Частіше всього роботодавці використовують нелегальну найману працю у сфері стоматологічних та перукарських послуг, СТО, ресторанному бізнесі, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, сільському господарстві. Фахівець звернула увагу, що головна мета фіскальних органів – не штрафи та покарання, а соціальна захищеність найманих працівників.
Під час прес-конференції також були розглянуті підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році. Лариса Воробйова повідомила, що загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 3,1 млрд грн. Доходи понад 1,0 млн грн задекларували 254 фізичні особи, що на 56 осіб більше, ніж минулого року. Основними джерелами задекларованих міліонерами доходів є дивіденди (648,5 млн грн), доходи у вигляді спадщини та дарування (206 млн грн), операції з рухомим та нерухомим майном (142 млн грн), іноземні та інвестиційні доходи (126,4 млн грн).
«Робота виключно у правовому полі, сумлінна сплата податків та зборів, створення нових робочих місць, своєчасність виплати заробітної плати – це запорука підвищення соціальних стандартів населення та розвитку стабільної економіки України», - додала Лариса Воробйова.

Податковий календар на 23 листопада 2018 року
п’ятниця, 23 листопада 2018 року, останній день подання:
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.


До уваги платників податку на додану вартість!
Доводимо, що Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763).
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/357858.html

ПСП для батьків, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у шлюбі
Інформуємо, що виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у розмірі 881,0 гривні).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2018 році – 2470,0 грн (1762 грн. х 1,4)).
Водночас платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми ПСП визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника ПДФО про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, якщо батьки утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, то при отриманні доходу у вигляді заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі 881,0 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання такої ПСП одному з батьків у 2018 році, дорівнює 4 940,0 гривень.

Вартість давальницької сировини не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення
Повідомляємо, що особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Підпунктом 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 137.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.uaу розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Добровільна зміна ставки єдиного податку: термін подання «єдинником» заяви за формою №1-ПДВ
Відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Оподаткування доходів, отриманих ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – жовтень 2018 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 10 місяців 2018 року в порівнянні з 10 місяцями 2017 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 3 %. Було оформлено 141 011 шт. МД (серед яких: 66 268 експортних МД та 60 949 імпортних) проти 136 895 шт. МД за 10 місяців 2017 року (серед яких: 64 031 експортних МД та 59 355 імпортних).

Відбулось засідання Ініціативної групи
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 19 листопада 2018 року відбулось третє засідання Ініціативної групи з підготовки до установчих зборів для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Ініціативна група).
Під час заходу затверджено список учасників в установчих зборах для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області, порядок ведення установчих зборів, порядок голосування на установчих зборах та порядок денний установчих зборів, розглянуто пропозиції щодо головуючого на установчих зборах.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Ініціативної групи.

Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199).
Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.
Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність
Звертаємо увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік»