dpi467

14 червня 2018, 16:10

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Про зміну реквізитів бюджетних рахунків
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказів Міністерства фінансів України: від 05.02.2018 №110 «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2018 за №229/31681; від 07.03.2018 №350 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2018 за №400/31852 та від 08.02.2018 №126 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за №256/31708 відкрито рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів (на балансі Державної казначейської служби України) в АС "Є-Казна Доходи", які будуть діяти з 02.07.2018 року.
З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням http://www.treasury.gov.ua/reg/control/dnp/uk/publish/category/918914та на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.
У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.
Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Пільговий звіт для платників податку на прибуток
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).
Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників
Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Наказ №386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.
Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.
Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.
Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.
Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
З 08.06.2018 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:
платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.
Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.
Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.
У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

На Дніпропетровщині викрито махінації державного підприємства енергоринку на 4,4 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою викрито протиправні дії посадових осіб одного з державних підприємств області, яке діє на енергоринку країни. Порушники організували злочинну схему із заволодіння бюджетними коштами та їх подальшої легалізації.
З’ясувалося, що вказані особи для приховування обсягів фактично здійснених фінансових операцій перерахували грошові кошти в розмірі 4,4 млн. грн. по ланцюгу на підконтрольне підприємство у м. Кам'янське. Останнє, у свою чергу, перерахувало ці кошти на підприємство з наявними ознаками фіктивності, що зареєстроване на підставних осіб.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 364 та 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Мирослав Продан: «Ми повинні створити умови для легального бізнесу в країні»
Державна фіскальна служба продовжує діалог з бізнесом. В.о. Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь у галузевому бізнес-форумі «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом» у Львові.
Відбулася відверта ділова розмова між представниками великих підприємств легкої промисловості України та керівництвом фіскальної служби України та Львівської області щодо шляхів відродження легкої промисловості країни, залучення інвестицій, підготовки кадрів та збереження існуючого кадрового потенціалу.
Мирослав Продан розповів про заходи, які реалізує ДФС для сприяння зростанню конкурентоздатності підприємств легкої промисловості, зростанню довіри та співпраці бізнесу та фіскальної служби.
Серед іншого було відзначене суттєве зростання – майже 75% – сплати платниками податку на прибуток за перший квартал 2017 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшення обсягу обігових коштів за рахунок відшкодування 93% заявлених до повернення сум ПДВ у місячний термін, що є безумовним свідченням стабілізації економіки.
«Якщо ми не створимо умов для власного бізнесу, то продовжуватимемо «годувати» інші країни коштами та робочою силою. Ми знаємо, що значна частина тканин та взуття потрапляють в Україну контрабандним шляхом. Це підриває основи чесного бізнесу. Примушує його працювати в тіні. Ми ставимо цьому бар’єри. На сьогодні 82 відсотки митних декларацій оформляється через єдине вікно, уникаючи контакту між митником та суб’єктом господарювання», - відзначив очільник ДФС.
Крім того, минулого року ДФС ліквідовано схему заниження митної вартості, яку використовували понад два десятки підприємств-імпортерів. За рахунок руйнування схеми бюджет отримав понад 1 млрд грн. Так, наприклад, у минулому році митна вартість при оформленні тканини складала 50 центів за кг, платіж з одного контейнера – 2,5-3 тис. доларів. Після руйнування схеми вартість зросла у понад 6 разів – до 3,30 доларів за кг, тобто з контейнера платіж тепер складає 14-16 тис доларів.
Вже з початку 2018 року митницями складено 18600 протоколів про порушення митних правил, що на 40% більше показника минулого року, де предметами правопорушення виступали у тому числі товари легкої промисловості.
Розказав Мирослав Продан учасникам форуму і про створення нової сучасної системи е-Receipt щодо контролю за готівковими операціями. Оскільки зараз незастосування касових операцій абсолютною більшістю суб’єктів господарювання не дає можливості реально визначити та проаналізувати обсяги ввезених на митну територію України товарів, а також об’єми фактичної реалізації. E-Receipt, як зручна, проста у використанні, безоплатна та інтегрована з базами ДФС система, дасть реальну можливість вивести значну частину економіки з тіні.
«Тому електронний чек, як можливість бачити дані про обсяги реалізації товарів/послуг, кількості та вартості товарів, скануючі системи, закупівлю яких ми вже оголосили, дає можливість повністю ліквідувати такі явища, як контрабанда, порушення митних правил, заниження митної вартості»,– вважає Мирослав Продан.
Представники підприємств легкої промисловості виявили бажання брати участь у пілотному проекті з запровадження е-Receipt.
Бізнес подякував за зміни, які відбуваються у відносинах між платниками та ДФС. Вони як виробники відчувають реальні позитивні зрушеннях як при митному, так і при податковому контролі, а деякі учасники форуму навіть висловили здивування щодо існування на сьогоднішній день податкової міліції.
«Такі відгуки суб’єктів підприємництва є підтвердженням того, що країна і, зокрема, фіскальна служба рухаються у правильному напрямку. Коли я прийшов на посаду, то вбачав за мету, щоб служба працювала так, щоб платник навіть не знав імені керівника. І те, що платники не знають чи існує податкова міліція, чи ні, підтверджує, що ми на вірному шляху», – резюмував Мирослав Продан.

Надходження до місцевих бюджетів зросли на 16,3 млрд гривень
У січні-травні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 88,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,6%, або на 16,3 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У травні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 20,6 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року надходження зросли на 25%, або на 4,1 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 85 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 25%, або на 17 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у травні склали 18,2 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року ці надходження зросли на 28%, або на 4 млрд грн.

Звіт TADAT відзначив прогрес ДФС у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування
Звіт про результати діагностичної оцінки системи податкового адміністрування ДФС з використанням інструменту TADAT, яка проводилась міжнародною групою експертів за підтримки Представництва ЄС в Україні, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС. Це перше в історії податкової служби діагностичне оцінювання адміністрування. Методика розроблена МВФ, Єврокомісією та Світовим банком. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, група міжнародних експертів, яка працювала в ДФС з 12 до 26 лютого 2018 року, оцінювала за допомогою діагностичного інструменту TADAT найважливіші показники діяльності Державної фіскальної служби України у податковому напрямі порівняно до найкращих міжнародних практик.
«Таке оцінювання ефективності національного податкового органу, сильних та слабких сторін системи податкового адміністрування, вже пройшли багато країн світу. І для нас дуже важливим було отримати об’єктивну оцінку процесів, які відбуваються в державній фіскальній службі, для внесення можливих коректив в процес реформування служби. Ми були абсолютно відкриті та надали експертам всю необхідну для дослідження інформацію», - зазначив Мирослав Продан.
Він підкреслив, що приємно вражений достатньо високими оцінками експертів, але в роботі фіскальної служби є ще багато напрямів, які потребують посиленої уваги та доопрацювання.
Так, у звіті зазначається, що загалом ДФС вже досягає значного прогресу у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування. Цей прогрес особливо помітний у:
- використанні технологій з метою сприяння своєчасності сплати податків;
- використанні найкращих світових практик для ефективного вирішення податкових спорів;
- забезпеченні підзвітності та прозорості податкової адміністрації.
Ці напрями оцінювання отримали найвищий бал «А», що свідчить про відповідність процедур передовим світовим практикам.
Серед сильних сторін податкового адміністрування – своєчасність подання звітності платниками податків (більше 90%), своєчасність сплати платниками податків зобов’язань (більше 90%), існування незалежного процесу вирішення, ефективність реагування ДФС на результати розгляду оскаржень, гарантування ДФС прозорості своєї діяльності. Також у звіті відзначена широко розповсюджена практика утримання податків у джерела отримання доходу та система авансової сплати податкових зобов’язань.
Також відзначається, що існують декілька ключових напрямків, які потребують певні вдосконалення, зокрема, ведення бази даних зареєстрованих платників податків та управління ризиками.
Серед напрямів, які пропонується покращити, – розробка інтегрованого плану покращення дотримання податкових вимог, створення структурованої системи управління ризиками дотримання податкової дисципліни, зниження рівня податкової заборгованості (більше 12 місяців), удосконалення моніторингу та заходів щодо запобігання отримання недостовірної звітності, проведення широкомасштабної автоматизованої перехресної звірки з інформацією від банків, фінансових установ або роботодавців тощо.

Спеціальні санкції, які застосовуються за порушення Закону України про зовнішньоекономічну діяльність
Відповідно до ст. 37 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959), за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
► накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з Законом № 959 або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
► застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
► тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення Закону № 959 або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати
Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Особливості заповнення графи 25 додатка до Звіту про контрольовані операції
Повідомляємо, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
У додатку до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 розділу І Порядку).
Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.
Пунктом 29 розділу ІV Порядку визначено, що у графі 25 зазначається інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає себе стороною, що досліджується, зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0».
У разі застосування методів, визначених підпунктами 39.3.1.1, 39.3.1.5 пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ, графа 25 не заповнюється.

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних
Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:
- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу.
Довідково.
Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339311.html

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Отже, юридичним особам – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом
Звертаємо увагу платників туристичного збору, що відповідно до пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу – пільги з податку на нерухомість не застосовуються!
Нагадуємо, що пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Крім цього, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

До уваги страхувальників! Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску
08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (длі – наказ № 393), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950.
Наказом № 393 відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями затверджено Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (зі змінами), зокрема:
- Порядок доповнено новим додатком № 2 – «Заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства)» (№ 12-ЄСВ);
- викладено у новій редакції Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (форма № 2-ЄСВ);
- у разі внесення змін до даних, що вказуються у Повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.
Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.
- Порядком також встановлено: якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Довідково: Наказ № 393 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 29.05.2018 № 41. Наказ № 393 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто дата набрання чинності – 08.06.2018.

Про підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, йшлося на прес-конференції
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році» за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова.
«Станом на 01.06.2018 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 мільярди 677,7 мільйонів гривень. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 91,2 мільйони гривень.
Дохід понад 1 мільйон гривень задекларували 234 громадянина. Загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 1 мільярд 316,6 мільйона гривень», - зазначив Владислав Воінов.
За його словами:
3459 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 510,2 мільйони гривень;
1155 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 275,9 мільйонів гривень;
268 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 91,9 мільйона гривень;
23392 громадянина задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 790,4 мільйонів гривень.
Владислав Воінов також зазначив, що 4866 громадян скористались правом на отримання податкової знижки. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9 мільйонів гривень Громадяни, які бажають отримати податкову знижку за результатами 2017 року, можуть подати декларацію протягом 2018 року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/339756.htmlповідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Наказ № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.
Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.
Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.
Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21— високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.
Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Термін подання самозайнятою особою до контролюючих органів відомостей п

Останній раз редагувалося: 14.06.2018 16:10

Усі записи автора | Предыдущая | Следующая