dpi467

10 травня 2018, 11:29

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

За 4 місяці платникам відшкодовано 43,6 млрд грн ПДВ
Протягом січня-квітня 2018 року платникам податків відшкодовано 43,6 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14,7%, або на 5,6 млрд грн. Так, за 4 місяці 2017 року платникам було повернуто 38 млрд грн ПДВ.
Відповідно до статистичних даних, платники щомісяця фіксують зростання сум нарахування податку на додану вартість. Так, якщо по деклараціям за січень було нараховано 14,9 млрд грн, по деклараціям за лютий – 16,4 млрд грн, то вже в деклараціях за березень сума склала 24,8 млрд гривень.
Цьогорічні суми нарахованого ПДВ також перевищили і минулорічні показники. Так, по січневим деклараціям 2017 року сума нарахування складала 14,3 млрд грн, лютневим – 13,8 млрд грн, по деклараціям березня – 13,8 млрд гривень.

ДФС: Від сьогодні застосування «єдиного вікна» є обов’язковим при виконанні митних формальностей
З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».
Перехідний 90-денний період, який було заіпроваджено в окремих місцях митного оформлення, закінчився 3 травня. Під час цього періоду допускалось добровільне, на вибір підприємства, застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів.
Відтепер виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.
Виключення з цього правила становлять випадки:
- переміщення товарів транзитом;
- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
У цих випадках ще протягом року принцип «єдиного вікна» може застосовуватися підприємствами на добровільній основі.
Перші результати застосування принципу «єдиного вікна» як обов’язкової процедури під час здійснення митного оформлення при ввезенні товарів на митну територію України свідчать про позитивну динаміку його застосування. Так, у 16 митницях ДФС показник застосування принципу «єдиного вікна» при митному оформленні імпорту наблизився до 90%.
Лише протягом 3 та 4 травня (станом на 13.00) із 10,2 тис. поданих митних декларацій, згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, 8,2 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 80,6% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають такі митниці ДФС як Полтавська – 100%, Луганська – 100%, Івано-Франківська – 97,7%, Рівненська – 97,4%, Львівська – 95,8% та Волинська – 94,7%.

Реєстр платників ПДВ має найбільшу кількість переглядів серед переліку наборів даних
Державна фіскальна служба України стає більш відкритою. Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що на офіційному веб-порталі ДФС на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки» розміщені всі набори даних, закріплені за службою.
Серед 8 наборів даних, які збирають найбільше переглядів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, – Реєстр платників ПДВ та Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах».
Так, Реєстр платників ПДВ має 40 тис. переглядів;
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 9 тис. переглядів.
При цьому на Реєстр платників ПДВ припадає майже 13% від усіх переглядів.
Загалом ДФС постійно оновлює 40 основних наборів даних. З них 8 наборів було включено до загального переліку постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1100 «Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яка набрала чинності 09.02.2018 року.

З початку року ДФС забезпечено понад 107,4 млрд грн митних платежів
У січні – квітні 2018 року ДФС перераховано до державного бюджету понад 107,4 млрд. грн. митних платежів. З них до загального фонду державного бюджету забезпечено 99,1 млрд грн, до спеціального фонду – 8,3 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 13,8%, або на 13,1 млрд грн.
У квітні 2018 року митницями ДФС до державного бюджету забезпечено майже 26,4 млрд грн. З них до загального фонду надійшло 24,2 млрд грн, до спеціального фонду – 2,2 млрд грн.
Порівняно з квітнем минулого року надходження митних платежів зросли на 4,4%, або на 1,1 млрд грн.
Середньоденні надходження у квітні склали 1,4 млрд грн і порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшились на 4,4%, або на 58 млн грн.

Надходження платежів до загального фонду держбюджету на 20 млрд грн перевищили минулорічні
У січні-квітні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 220,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 10%, або на 20 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до загального фонду держбюджету податкових платежів з початку 2018 року склали 121,5 млрд грн, що на 11%, або на 12 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-квітні до загального фонду держбюджету склали 99,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9%, або на 8 млрд грн.
У квітні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 53,3 млрд грн. Це на 24,8%, або на 10,6 млрд грн перевищує надходження квітня минулого року.
Надходження податкових платежів у квітні склали 29,1 млрд грн та перевищили минулорічні на 57,3%, або на 10,6 млрд грн.
Надходження податкових платежів у квітні забезпечено на рівні минулого року, до загального фонду держбюджету спрямовано 24,2 млрд грн.

Трансфертне ціноутворення: особливості 2018 року
ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 02.05.2018 № 12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108» (далі – лист ДФС № 12908) повідомила наступне.
З 07.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 108).
Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.
Щодо визнання операцій контрольованими у 2018 звітному році
Відповідно до пп.39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» пп.39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;
- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).
Господарські операції, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.
Застосування платниками різниць, передбачених пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ
Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ.
Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).
У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПКУ.
Лист ДФС № 12908 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72904.html

Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
02.05.2018, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).
Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.

До уваги платників податку на додану вартість!
Згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
• порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
• пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2018 році – 2470 грн).

Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату
Відповідно до частини другої ст. 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями наказом Міністерства фінансів України від 15.03.2018 № 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 421/31873 (далі – Наказ № 364), затверджено форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату (далі – акт).
Наказом № 364 встановлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт у присутності посадової особи митниці ДФС, у зоні діяльності якої виявлено:
• невiдповiднiсть товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
• пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
• повну або часткову втрату товарів.
Митниці ДФС, яким товари будуть декларуватися відповідно до обраного декларантом (уповноваженою ним особою) митного режиму, в обов’язковому порядку необхідно приймати акти, подані підприємствами, що переміщують товари, незалежно від місця їх складення та враховувати зазначену в них інформацію при визначенні додаткових форм та обсягу митного контролю з метою недопущення митних правопорушень.
Наказом № 364 визнано таким, що втратив чинність наказ Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 «Про затвердження форми акта про невiдповiднiсть товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здiйснення митного контролю документах, про пошкодження товарiв чи їх упаковки або маркування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220 (зі змінами).
Наказ № 364 набрав чинності з дня офіційного опублікування 27.04.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.04.2018 № 33).

Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства
Згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.
Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

До податкових агентів при справлянні туристичного збору відносяться і фізичні особи – підприємці
Звертаємо увагу, що перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Нагадуємо, що пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Відповідно до ст. 268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Про особливості подання звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року
ДФС України листом від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року» повідомила, що з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), внесені Законом України від 07.11.2017 № 2176-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 роді».
Слід зазначити, що про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році роз’яснено у листі ДФС від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17.
Нагадуємо, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. 49.18 ст. 49 ПКУ), Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.
Отже, декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року треба подавати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).
Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід’ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень ПКУ, що набули чинності у 2018 році.
Щодо суб’єктів літакобудування, що скористалися пільгою, передбаченою п. 41 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, то при складанні звітності з податку на прибуток таким платникам варто керуватися роз’ясненнями ДФС, надісланими листом від 01.03.2018 № 6191/7/99-99-15-02- 01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у підрозділі «Податки, збори, платежі» підрозділу «Загальнодержавні податки» → «Податок на прибуток» → «Листи».

До уваги платників! Нова версія програмного забезпечення діє з 23.04.2018!
Доводимо до відома платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.6.0 станом на 23.04.2018(даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 23.04.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.6.0) (станом на 23.04.2018)
Програмні модулі:
1. Додано можливість приховати в довіднику документів звітність, яка втратила чинність.
2. Реалізовано збереження показників звітності, що подається до Державної служби статистики України, відповідно до введених даних (кількість значень після коми відповідає тим, що введені).
3. Додано можливість створювати звітність фізичних осіб, що подається до Державної служби статистики України.
4. Реалізовано перегляд документів Державної служби статистики України в довідниках версій та термінів подання.
Внесення змін до існуючих документів:
1. J1303901 – Згода на формування, обробку та передачу фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (змінено текст документу).
2. F/J 1312602 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (до поля «Пояснення» можливо внести від 1 до 500 символів включно).
3. F/J 1312901 – Повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (додано можливість приєднання файлів зі скріншотами екрану).
4. F/J 1313201 – Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (змінено текст документу).
5. F/J 1391401 – Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (додано можливість введення додаткових реквізитів).
6. F/J 1412901 – Повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (додано можливість приєднання файлів зі скріншотами екрану).
7. F/J 1413201 – Рішення комісії з питань розгляду скарг (змінено текст документу).
Нові версії документів:
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S0423111 – № 1-П (ф). Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (для фізичних осіб);
S0602126 – № 1-торг (нафтопродукти, міс). Про продаж світлих нафтопродуктів і газу (для фізичних осіб);
S1001011 – № 10-зез (з дин. табл). Звіт про іноземні інвестиції в Україну;
S1401114 – № 1-туризм (фіз.особа). Звіт про туристичну діяльність (для фізичних осіб);
S2600313 – № 1-КЗР Звіт про діяльність колективного засобу розміщування (для фізичних осіб).
Довідники вводу:
Додано ставки екологічного податку на 2018 рік:
spr_eco_NormTaxRejectWater.xml – ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти згідно з нормами ст. 245 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxAllocTrash.xml – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах згідно з нормами ст. 246 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxFormRadioactWaste.xml – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) згідно з нормами ст. 247 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxRejectSourceFix.xml – кодифікатор та Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення згідно з нормами ст. 243 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxStorageRadioactWaste.xml – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, згідно з нормами ст. 248 розділу VIII Податкового кодексу України.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Підрозділом КПР управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області викрито схему ухилення від оподаткування
Фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за результатами перевірки фізичної особи - підприємця Х донараховано податків та зборів у сумі 426,5 тис. грн. та зменшено від`ємне значення з ПДВ на суму 70,7 тис. грн.
У ході перевірки виявлено, що фізичною особою - підприємцем Х безпідставно віднесено витрати, які не пов’язані з господарською діяльністю, а саме приватним підприємцем були придбані у логістичних центрах роздрібних мереж послуги по пакуванню продукції в палети для подальшого транспортування до місць реалізації. Відповідно до умов договорів перехід права власності на продукти харчування відбувався на логістичних центрах та вказана продукція, яка пакувалась вже не була власністю ФОП Х.
Донараховані кошти надійшли до бюджету у повному обсязі.

До уваги платників ПДВ: зміни до декларації!
Доводимо до відома платників, що у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.
Наказ № 381 розроблено, зокрема, відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 21.
Також Наказом № 381 встановлено, що таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1))» Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість та таблиця 1.2 «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди» Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом № 21, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01.06.2018.

Основні засоби ввозяться на митну територію України на умовах договору фінансового лізингу: порядок оподаткування ПДВ
Згідно з пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до пп. «г» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Згідно із пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.
Тобто, операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ відносить суми ПДВ, які сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту. Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Сума доходу, отриманого фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом року військовим збором не оподатковується
Відповідно до пп. 1.1 п. 16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Отже, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.
Водночас, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, тобто не оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом звітного року.

Суб’єкт господарювання не має найманих працівників: чи подається звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами і доп