Виставка Микити Кравцова «Бестіарії»

У новому персональному проекті Микита Кравцов сміливо посягнув на середньовічну міфологію, представивши авторську інтерпретацію окремих статей зоологічної збірки «Бестіарій». Щоб уникнути прив'язки до певного часу, художник використав оголену натуру. На його думку, такий прийом допомагає глядачу зрозуміти сенс сюжетів, які не втратили своєї актуальності: «У наш «технологічний» час теми збірки «Бестіарій» інколи виглядають комічно й безглуздо, однак християнське тлумачення багатьох з них дає можливість розвинути й переосмислити ці теми. А оголеність людини символізує її незахищеність і безпорадність перед навколишнім нереальним міфічним світом».

Про проект - Борис Філоненко

Я тиняюся як носоріг, сяк-так.
Фрідріх Ніцше

Кожний бестіарій має починатися з людини. Затим, у найперших спробах дати дефініцію тому, ким вона є, мабуть, найбільш близько до відповіді підійшов Аристотель, який казав не про еволюційні різновиди тих чи інших Homo, а про Zoon – тварину, а в його інтерпретації – «тварину політичну». Аби відшукати приклади, не обов’язково згадувати міфічних кентаврів чи песиголовців: нещодавно в 2013 році британський конкурс «World's Ugliest Animal» («Найпотворніша тварина Світу») вдалося виграти так званій Рибі-краплі (Psychrolutes marcidus), обличчя якої має непідробну схожість із вкрай сумною людиною.
Подібні архаїчні рівняння (типу «сум = потворність» або «краса = доброчинність»), звісно, давно поборені як в естетиці, так і в етиці. Боргхес зайвий раз нагадує про те, що зовнішність не несе на собі печатки характеру, навіть якщо це вигляд напівлюдини-напівбика. Босх ламає диспропорцію естетичних категорій «прекрасного» та «жахливого», які сьогодні вже мають рівні права. Але поза цими дуалізмами та метаморфозами постає питання: кому насправді належать всі ці категорії, настрої та проекції? Хто такий звір? Хто є звіром?
Відповідь Микити Кравцова зосереджена на трьох моментах. По-перше, «Бестіарії» – це проект, який зіштовхує людське єство із тваринним на відсутній відстані проникнення, не розводячи дві природи. «Бестіарії» – породження людей, і вони про людей. У той час, коли Esquire рекламує одяг, напинаючи його на ссавців, – на портреті «щасливої сім’ї» голуб позує у парадному костюмі. По-друге, Кравцов відсилає до Середньовіччя – доби, яка саме народила бестіарій як жанр; доби, у якій, як пише Умберто Еко в «Імені Рози», немає ніякого сенсу гуляти по непроглядному лісу без переконання в тому, що там можна зустріти однорога. І, по-третє, виходячи з зазначених моментів, вибудовується паралелізм середньовічного і сучасного. Це відбувається не тільки на сюжетному рівні (знятому зі сторінок зоологічної збірки), а й у полі репрезентації: комікс перегукується із давніми ілюстраціями на полях книг про міфічних тварин, літературним наповненням яких стає чотиричастинний текст Кравцова – наративний каркас експозиції. Сполучним елементом двох епох виступають оголені тіла й заховані фалічні символи (летючий змій, корабель, іграшкові солдатики Другої світової у супроводі кавалерії), знімаючи бар’єр історичного відчудження глядача. Розкуте і водночас закріпачене тіло дівчини-«Гулівера» виявляється драматичним центром, навколо якого зосереджуються мотиви невинності й незахищеності, безпорадності «перед навколишнім нереальним міфічним світом», якою б не була загроза – чи то мобілізованою армією іграшок, чи то генетичною схожістю, чи навіть простою веселкою.
Так само, як у часи Блаженного Августина, котрий вважав обов’язковим мати знання про світ і життя дивних тварин, бо без цього ми нічого не дізнаємось про задум Божий, –­ так і зараз бестії-люди потребують різнобічного вивчення. І колекція звірів, візуалізована проектом «Бестіарії» у суміші полотен, фотоколажів, плакатного живопису та цифрового «коміксового» друку на кшталт Роя Ліхтенштайна, стає зразком авторської антропології сьогодення, остаточно невизначеної та метушливої, якою і має бути світ.

Про автора

Микита Кравцов народився 1988 року в Ялті. Живе і працює в Києві.
У 2010 році закінчив Національну Академію образотворчого мистецтва й архітектури, потім закінчив асистентуру. З 2010 року був учасником програми молодих художників Генофонд, організованої арт-центром Павла Гудімова Я Галерея. Учасник стипендіальної програми арт-центру Я Галерея, яка забезпечується меценатами Олександром Каменцем, Павлом Мартиновим, Діною Сінклер та Оленою Хоменко. Перша персональна виставка в Я Галерея під назвою «Цирк» відбулася в травні 2010 року. Наступного року, разом із художником Антоном Логовим та фотографами Анною Войтенко й Олександром Ляпіним, Микита взяв участь у проекті «Постріли» – дослідженні метафізичного, на погляд авторів, поняття «пострілу», а в кінці року художник презентував другий персональний проект «Кілограм» в Я Галерея у Києві.
У 2012 році відбулися дві персональні виставки «Тіло-Механізм» та «Перегони»
(в рамках Паралельної програми ARSENALE 2012), в арт-центрах Я Галерея у Києві та Дніпропетровську. Того ж року роботи Микити Кравцова взяли участь у кураторських проектах Олександра Ляпіна («Anticyclone»), Олександра Соловйова (спецпроект «Виключно живопис. Новітній український фігуратив»), Павла Гудімова («Neofolk project»).
Влітку 2012 року Микита Кравцов виступив співкуратором і учасником групового проекту «Сон розуму», що був представлений у Музеї сучасного мистецтва Одеси. У першому персональному проекті 2013 року «Супер М», що проходив у Малій галереї Мистецького Арсеналу, художник вперше відійшов від живопису й представив свої фотороботи.
А в персональному проекті «Голий сніданок» в Я Галерея у Києві, розпочав пошук реальності – «своєї, а не нав'язаної ззовні». 

Запрошуємо Вас на вернісаж проекту за участі автора, що відбудеться у середу, 5 березня, з 19.00 до 21.30, в арт-центрі Я Галерея на Гусенка, 17.

Проект реалізовано за підтримки співзасновника арт-центру Я Галерея у Дніпропетровську Павла Мартинова.

За додатковою інформацією, коментарями учасників подій та фотоматеріалами звертайтесь:
координатор проектів Катерина Семенюк, 056 713 5 713, 067 622 29 92, ks@yagallery.com.ua.

Слідкуйте за новинами арт-центру на сайті Ya Gallery та на сторінці у Facebook.

Примітка:
У розкладі можливі зміни. Будь ласка, уточнюйте інформацію за телефонами закладів, в яких відбуваються зазначені події.
Час сеансів у кінотеатрах може змінюватися без попередження!
Зверніть увагу, що зміна репертуару в кінотеатрах відбувається по четвергах.

Експорт афіші